√лавна€
ƒодати статтю | –еЇстрац≥€
 укр  |  рус 
Ѕуд≥вництво та ремонт
¬≥дносини чолов≥ка та ж≥нки
√отов≥ домашн≥ завданн€ (√ƒ«)
ƒ≥Їтолог≥€, косметолог≥€, ф≥тнес
ƒ≥ти та родина
ƒокументи дл€ роботи
«ахопленн€ та хоб≥
«доров'€, медицина, захворюванн€
 онспекти, лекц≥њ, курсов≥ роботи
≤нформац≥йн≥ технолог≥њ
≤стор≥€
√еограф≥€
≈коном≥ка
≈лектротехн≥ка
Ћог≥стика
ћ≥жнародн≥ в≥дносини
ћаркет≥нг
ћатематика та статистика
ќснови б≥знесу
ѕол≥толог≥€
ѕраво
‘≥лософ≥€
 расота, ≥м≥дж, од€г
 ул≥нарн≥ рецепти
ћода та стиль
ѕитанн€ психолог≥њ
ѕодорож≥ та туризм
ѕрацевлаштуванн€ та осв≥та
Ўк≥льн≥ реферати
ѕ≥сл€пологова г≥мнастика. Ўвидке в≥дновленн€ ж≥ночого орган≥зму 
«дорова дитина ≥з проб≥рки 
We Learn English, 7 class, Alla Nesvit. (јнгл≥йська мова, 7 клас, јлла Ќесв≥т ) 
 онтрастний душ ≥ його користь 
’то в родин≥ добувач 
«овн≥шн€ канал≥зац≥€ OSTENDORF 
√≥перандроген≥€ 
√ар€ч≥ супи 
“≈—“ќ¬џ≈ «јƒјЌ»я по дисциплине Ђ“ехника поиска работыї  
–емонт на кухн≥ 
√ор≥хи п≥двищують ризик астми в д≥тей 
«ахист дитини в≥д домагань 
ћак≥€ж по кол≥рних типах (продовженн€) 
ћодн≥ зач≥ски в €понському стил≥ 
We Learn English, 7 class, Alla Nesvit. (јнгл≥йська мова, 7 клас, јлла Ќесв≥т )  
’м≥ль - л≥кар дл€ жирноњ шк≥ри 
–озвиток плода 
–усско английский разговорник, тема ¬ банке 
ћатков≥ кровотеч≥ поза менструац≥Їю 
«берегти стор≥нку «робити стартовою ¬≥дправити другу
 укр
 рус
ѕраво
–еферат на тему: "«ј ќЌќƒј¬—“¬ќ ” –јѓЌ» ѕ–ќ ќ’ќ–ќЌ” ѕ–ј÷≤"
 онституц≥Їю ”крањни встановлено " ожен маЇ право на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥...", —т. 43, частина четверта. Ќа виконанн€ конституц≥йних прав громад€н в ”крањн≥ розроблено в≥дпов≥дне законодавство.



   
   (ќсновн≥ положенн€) 1. «агальн≥ положенн€
    онституц≥Їю ”крањни встановлено " ожен маЇ право на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥...", —т. 43, частина четверта. Ќа виконанн€ конституц≥йних прав громад€н в ”крањн≥ розроблено в≥дпов≥дне законодавство. ѕроцес формуванн€ законодавства ”крањни про охорону прац≥ було започатковано 14 жовтн€ 1992 року, з прийн€тт€м ¬ерховною –адою ”крањни «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥" (введено в д≥ю з дн€ його опубл≥куванн€ − 24 листопада 1992 року).
   —уттЇв≥ зм≥ни, що сталис€ з того часу в сусп≥льно-економ≥чних в≥дносинах в ”крањн≥ та з визначенн€ курсу на ≥нтеграц≥ю з ™вропейським —оюзом, обумовили необх≥дн≥сть вдосконаленн€ правового забезпеченн€ охорони прац≥, €ке б в≥дпов≥дало новим сусп≥льно-економ≥чним в≥дносинам та враховувало норми ™вропейського законодавства, €к≥ прийн€тн≥ дл€ ”крањни.
   « метою вдосконаленн€ механ≥зму реал≥зац≥њ конституц≥йних прав громад€н на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, посиленн€ проф≥лактичноњ роботи щодо збереженн€ житт€ ≥ здоров'€ прац≥вник≥в п≥д час њх трудовоњ д≥€льност≥ ¬ерховна –ада ”крањни 21 листопада 2002 року приймаЇ «акон ”крањни "ѕро внесенн€ зм≥н до «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥" (введено в д≥ю з дн€ його опубл≥куванн€ - 17 грудн€ 2002 року). (ƒал≥ - «акон).
   ÷ей «акон Ї суттЇвим удосконаленн€м «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥", прийн€того 14 жовтн€ 1992 року. «акон, €к викладено у преамбул≥, "визначаЇ основн≥ положенн€ щодо реал≥зац≥њ конституц≥йного права прац≥вник≥в на охорону њх житт€ ≥ здоров'€ у процес≥ трудовоњ д≥€льност≥ на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥, регулюЇ за участю в≥дпов≥дних орган≥в державноњ влади в≥дносини м≥ж роботодавцем ≥ прац≥вником з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища ≥ встановлюЇ Їдиний пор€док орган≥зац≥њ охорони прац≥ в ”крањн≥".
   
   2
   «акон статтею 3 визначаЇ, що законодавство про охорону прац≥ складаЇтьс€ з цього «акону,  одексу закон≥в про працю ”крањни, «акону ”крањни "ѕро загальнообов'€зкове державне соц≥альне страхуванн€ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн€, €к≥ спричинили втрату працездатност≥" та прийн€тих в≥дпов≥дно до них нормативно-правових акт≥в. ќпрацьован≥ ≥ затверджен≥ нормативно-правов≥ акти (ƒив. ƒержавний реЇстр м≥жгалузевих ≥ галузевих нормативних акт≥в про охорону прац≥) в≥дпов≥дно до конкретних статей зазначених закон≥в забезпечують можлив≥сть практичноњ реал≥зац≥њ њх вимог. ¬се це разом створюЇ м≥цний правовий фундамент на шл€ху вир≥шенн€ завдань щодо п≥двищенн€ р≥вн€ безпеки ≥ умов прац≥ у сусп≥льному виробництв≥ та забезпеченн€ належного захисту прав ≥ соц≥альних ≥нтерес≥в прац≥вник≥в, визначаЇ принципи державноњ пол≥тики у ц≥й важлив≥й сфер≥ соц≥ально-трудових в≥дносин, механ≥зм њњ реал≥зац≥њ за умов впровадженн€ ринковоњ економ≥ки та перебудови сусп≥льства.
   –азом з тим сл≥д зауважити, що повний перел≥к нормативно-правових акт≥в, €к≥ сьогодн≥ регулюють вир≥шенн€ проблем безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, Ї значно ширшим ≥ включаЇ, пор€д ≥з вищезгаданими ц≥льовими нормативно-правовими актами про охорону прац≥, велику к≥льк≥сть закон≥в та п≥дзаконних документ≥в, €к≥ теж безпосередньо стосуютьс€ зазначених проблем, або т≥сно взаЇмопов'€зан≥ з ними, мають значн≥ сектори або суттЇв≥ крапки перетину ≥з законодавством про охорону прац≥. «окрема, до них належать:
   - «акон ”крањни "ѕро забезпеченн€ сан≥тарного та еп≥дем≥чного
   благополучч€ населенн€";
   - «акон ”крањни "ѕро пожежну безпеку";
   - «акон ”крањни "ѕро використанн€ €дерноњ енерг≥њ та рад≥ац≥йну
   безпеку".
   
   
   3
   2. ќсновн≥ принципи державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥, забезпеченн€ належного захисту соц≥альних прав та ≥нтерес≥в прац≥вник≥в
   « прийн€тт€м «акону п≥дтверджено ≥ в подальшому основний принцип державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥, а саме - пр≥оритету житт€ ≥ здоров'€ прац≥вник≥в у процес≥ трудовоњ д≥€льност≥. ѕоложенн€ статт≥ 4 «акону, що проголошуЇ цей принцип, реал≥зуЇтьс€ у наступних статт€х «акону, €к≥ м≥ст€ть конкретн≥ вимоги, що спр€мован≥ на реал≥зац≥ю цього принципу у житт≥. –озд≥л II «акону, зокрема, безпосередньо присв€чено забезпеченню гарант≥й прав прац≥вник≥в на охорону прац≥. ƒо нього включено р€д положень, що встановлюють пор€док в≥дшкодуванн€ шкоди у раз≥ ушкодженн€ здоров'€ прац≥вник≥в або у раз≥ њх смерт≥ (статт€ 9).
   —татт€ми «акону 5, 6, 13, 21 та р€дом ≥нших передбачено, що роботодавець, дбаючи про збереженн€ житт€ ≥ здоров'€ найманих ним прац≥вник≥в, повинен створити в кожному структурному п≥дрозд≥л≥ ≥ на робочому м≥сц≥ умови прац≥ та сан≥тарно-побутов≥ умови в≥дпов≥дно до нормативних вимог, подбати про безпеку технолог≥чних процес≥в, машин, механ≥зм≥в, устаткуванн€, ≥нших засоб≥в виробництва, буд≥вель ≥ споруд, забезпечити на€вн≥сть ≥ справний стан засоб≥в колективного та ≥ндив≥дуального захисту працюючих тощо.
   ¬иход€чи з ≥нтерес≥в прац≥вника, законодавство регламентуЇ ц≥лий комплекс соц≥ально спр€мованих вимог та проф≥лактичних заход≥в, що повинн≥ виконуватис€ роботодавцем прот€гом всього пер≥оду трудових в≥дносин з найманим прац≥вником. «окрема, статтею 5 «акону передбачено, що при укладенн≥ трудового договору в≥н зобов'€заний про≥нформувати прац≥вника (п≥д розписку) про умови прац≥ на п≥дприЇмств≥, концентруючи особливу увагу на небезпечних ≥ шк≥дливих виробничих факторах, €к≥ мають м≥сце безпосередньо на його робочому м≥сц≥, на можливих негативних насл≥дках њх впливу на здоров'€ прац≥вника, а також роз'€снити прац≥вников≥ його права на п≥льги ≥ компенсац≥њ за роботу в таких умовах в≥дпов≥дно до законодавства та
   4
   прийн€тих на п≥дприЇмств≥ двосторонн≥х зобов'€зань зг≥дно з колективним договором.
   ѕрац≥вников≥ надано право в≥дмовитись в≥д дорученоњ роботи, €кщо створилас€ небезпечна дл€ його житт€ чи здоров'€ виробнича ситуац≥€, або нав≥ть роз≥рвати трудовий догов≥р за власним бажанн€м, €кщо роботодавець не виконуЇ вимог законодавства чи колективного договору з питань охорони прац≥ (статт€ 6). ѕри цьому за прац≥вником закр≥плюютьс€ в≥дпов≥дн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ гарант≥њ, а саме: на збереженн€ його середнього зароб≥тку (у першому випадку) ≥ на вих≥дну допомогу у розм≥р≥ не менше трим≥с€чного зароб≥тку (у другому випадку).
   якщо умови прац≥ найманих прац≥вник≥в Ї важкими ≥ шк≥дливими дл€ здоров'€, вони повинн≥ у встановленому пор€дку забезпечуватис€ безплатно л≥кувально-проф≥лактичним харчуванн€м, молоком або р≥вноц≥нним йому харчовими продуктами, газованою солоною водою тощо. ƒл€ них законодавством передбачено низку ≥нших п≥льг ≥ компенсац≥й (зокрема, право на оплачуван≥ перерви сан≥тарно-оздоровчого призначенн€, скорочену тривал≥сть робочого часу, додаткову оплачувану в≥дпустку, п≥льгову пенс≥ю, оплату прац≥ у п≥двищеному розм≥р≥ та ≥н.). «г≥дно з вимогами статт≥ 8 «акону та ѕоложенн€м про пор€док забезпеченн€ прац≥вник≥в спец≥альним од€гом, спец≥альним взутт€м та ≥ншими засобами ≥ндив≥дуального захисту прац≥вники мають також забезпечуватис€ цими засобами, €к≥ Ї власн≥стю роботодавц€ ≥ не зараховуютьс€ до доходу прац≥вника, що п≥дл€гаЇ оподаткуванню.
   «азначимо, що «аконом роботодавцю надано право встановлювати зг≥дно з колективним договором (угодою, трудовим договором) будь-€к≥ додатков≥ п≥льги ≥ компенсац≥њ, не передбачен≥ чинним законодавством, дл€ в≥дпов≥дних прац≥вник≥в, де це обумовлено конкретною виробничою ситуац≥Їю (статт€ 7).
   «аконом також передбачено, що час перебуванн€ на ≥нвал≥дност≥ у зв'€зку з нещасним випадком на виробництв≥ ≥ профес≥йним захворюванн€м тепер зараховуЇтьс€ до загального та п≥льгового пенс≥йного стажу в≥дпов≥дного
   5
   прац≥вника (статт€ 9); що обов'€зком роботодавц€ Ї працевлаштуванн€ потерп≥лого зг≥дно з медичними рекомендац≥€ми, забезпеченн€ його переп≥дготовки, навчанн€, встановленн€ ≥нвал≥ду п≥льгових режим≥в роботи тощо. ≤ цей перел≥к приклад≥в реально д≥ючих правових норм «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥" щодо забезпеченн€ пр≥оритетност≥ житт€, здоров'€ прац≥вника та його соц≥альних ≥нтерес≥в, можна було б продовжити.
   ¬раховуючи необх≥дн≥сть зам≥ни недосконалоњ системи пр€мого в≥дшкодуванн€ шкоди потерп≥лому безпосередньо власником та маючи за мету дос€гти подальшого посиленн€ соц≥ального захисту прац≥вник≥в, ¬ерховна –ада ”крањни приймаЇ 23.09.99 «акон ”крањни "ѕро загальнообов'€зкове державне соц≥альне страхуванн€ в≥д нещасного випадку на виробництв≥ та профес≥йного захворюванн€, €к≥ спричинили втрату працездатност≥".
   «авданн€ми страхуванн€ в≥д нещасних випадк≥в Ї:
   - проведенн€ проф≥лактичних заход≥в, спр€мованих на усуненн€
   шк≥дливих ≥ небезпечних виробничих фактор≥в,запоб≥ганн€ травмуванн€ та
   зумовленоњ умовами прац≥ захворюваност≥ застрахованих;
   - спри€нн€ створенню умов дл€ в≥дновленн€ здоров'€ та працездатност≥
   потерп≥лих на виробництв≥ в≥д нещасних випадк≥в;
   - в≥дшкодуванн€ матер≥альноњ та моральноњ шкоди застрахованим ≥
   членам њх с≥мей.
   ≤з введенн€м цього «акону в д≥ю з 1 кв≥тн€ 2001 року п≥двищено над≥йн≥сть соц≥ального захисту прац≥вник≥в, €к≥ потерп≥ли на виробництв≥. «апроваджено реальну своЇчасн≥сть соц≥альних виплат.
   ¬ тому числ≥ - сплату потерп≥лим (або членам њх с≥м'њ) одноразовоњ допомоги. ѕ≥д особливий захист «акону вз€то ≥нтереси ос≥б, €к≥ постраждали внасл≥док нещасних випадк≥в на виробництв≥ (профзахворювань) з т€жкими або смертельними насл≥дками. “ак, у раз≥ смерт≥ потерп≥лого його с≥м'€ маЇ право на одержанн€ одноразовоњ допомоги у розм≥р≥ не менше п'€тир≥чного зароб≥тку прац≥вника ≥ кр≥м того ще не менше р≥чного зароб≥тку на кожного утриманц€ потерп≥лого, в тому числ≥ на його дитину, €ка народилас€ прот€гом не б≥льш €к
   6
   дес€тим≥с€чного строку п≥сл€ його смерт≥. ” раз≥ ст≥йкоњ втрати працездатност≥ одноразова допомога потерп≥лому повинна складати не менше суми, визначеноњ з розрахунку середньом≥с€чного зароб≥тку потерп≥лого за кожен процент втрати ним профес≥йноњ працездатност≥, але не вище чотирикратного розм≥ру граничноњ суми зароб≥тноњ плати, з €коњ справл€ютьс€ внески до ‘онду
   ‘ондом провадитьс€ також в≥дшкодуванн€ моральноњ шкоди за на€вност≥ факту запод≥€нн€ ц≥Їњ шкоди потерп≥лому. –озм≥ри в≥дшкодуванн€ шкоди та одноразовоњ допомоги оподаткуванню не п≥дл€гають ≥ вони повинн≥ своЇчасно перегл€датис€ (до реч≥, т≥льки у б≥к зб≥льшенн€) у раз≥ зм≥ни вартост≥ житт€ (–озд≥л 18, —татт€ 34, «акону). ”с≥ вищезазначен≥ та ≥нш≥ питанн€ б≥льш детал≥зован≥ у в≥дпов≥дних нормативно-правових актах.
   3. ќрган≥зац≥€ охорони прац≥
   ¬ажливою передумовою належноњ орган≥зац≥њ роботи з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища Ї створенн€ на вс≥х р≥вн€х управл≥нн€ виробництвом в≥дпов≥дних служб охорони прац≥ та њх укомплектуванн€ квал≥ф≥кованими спец≥ал≥стами. Ќе випадково низка норм чинного законодавства спр€мована на п≥дтвердженн€ вагомоњ рол≥ ≥ статусу цих служб в систем≥ управл≥нн€ охороною прац≥.
   «окрема, статт≥ 33, 34, 35 «акону про повноваженн€ орган≥в державного управл≥нн€ охороною прац≥ вимагають створенн€ служб охорони прац≥ в м≥н≥стерствах та ≥нших центральних органах виконавчоњ влади, м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥€х, органах м≥сцевого самовр€дуванн€, об'Їднанн€х п≥дприЇмств дл€ забезпеченн€ координац≥њ ≥ вдосконаленн€ ус≥Їњ роботи у даному напр€мку. « переходом до ринковоњ економ≥ки, по€вою р≥зних форм власност≥, система жорсткого адм≥н≥струванн€, €ка працювала ран≥ше, ви€вила своњ слабк≥ сторони. «аконом передбачено суттЇво зм≥нити ставленн€ до орган≥зац≥њ управл≥нн€ охороною прац≥ на вс≥х р≥вн€х: виробничому, рег≥ональному, галузевому, державному.
   7
   ќсобливо сл≥д п≥дкреслити кардинальн≥ зм≥ни, що в≥дбулис€ у даному питанн≥ на рег≥ональному ≥ м≥сцевому р≥вн€х п≥сл€ введенн€ в д≥ю «акону. «араз в ”р€д≥ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, ус≥х обласних,  ињвськ≥й та —евастоп≥льск≥й м≥ських, б≥льшост≥ районних державних адм≥н≥страц≥€х створен≥ служби охорони прац≥, €к≥ предметно займаютьс€ питанн€ми розробленн€ ≥ орган≥зац≥њ виконанн€ рег≥ональноњ програми пол≥пшенн€ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, беруть участь у розсл≥дуванн≥ групових та смертельних нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на п≥дприЇмствах в установах ≥ орган≥зац≥€х в≥дпов≥дного рег≥ону, надають њм допомогу орган≥зац≥йно-методичного характеру та контролюють додержанн€ вимог нормативно-правових акт≥в про охорону прац≥, насамперед на малих п≥дприЇмствах, у ф≥рмах, фермерських господарствах та ≥нших суб'Їктах господарюванн€, що зареЇстрован≥ м≥сцевими органами влади ≥ не мають в≥домчого п≥дпор€дкуванн€.
   Ѕезпосередньо у «акон≥ детально регламентуЇтьс€ пор€док створенн€ служб охорони прац≥ на виробничому р≥вн≥, оск≥льки саме на п≥дприЇмств≥ знаходитьс€ центр ваги в орган≥зац≥њ роботи щодо створенн€ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥. «окрема, положенн€ статт≥ 15 вимагають, щоб кожний роботодавець створив службу охорони прац≥, €кщо на п≥дприЇмств≥ працюЇ 50 ≥ б≥льше ос≥б. Ќа п≥дприЇмствах з меншою к≥льк≥стю працюючих функц≥њ служби охорони прац≥ можуть виконувати в пор€дку сум≥сництва особи, €к≥ пройшли п≥дготовку ≥ мають в≥дпов≥дн≥ знанн€ з цих питань.
   «акон суттЇво п≥двищив статус прац≥вник≥в служби охорони прац≥. якщо ран≥ше ц€ служба, €к правило, була у в≥данн≥ головного ≥нженера (тобто техн≥чного кер≥вника) п≥дприЇмства, то п≥сл€ введенн€ в д≥ю «акону њњ п≥дпор€дковано першому кер≥вников≥ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та прир≥вн€но до основних виробничо-техн≥чних служб. Ќа практиц≥ це означаЇ, що роботодавець повинен забезпечити додержанн€ у штатному розклад≥ п≥дприЇмства в≥дпов≥дних сп≥вв≥дношень €к за назвою посад кер≥вних
   
   8
   прац≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в основних виробничо-техн≥чних служб (включаючи й службу охорони прац≥), так ≥ за розм≥рами њх зароб≥тноњ плати.
   «азначимо, що «акон не допускаЇ за будь-€ких обставин л≥кв≥дац≥њ служби охорони прац≥, кр≥м випадку л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, де вона створена.
   ƒуже важливим Ї той факт, що безпосередньо нормами «акону за спец≥ал≥стами служб охорони прац≥ закр≥плено низку суттЇвих прав ≥ повноважень, насамперед прав видавати обов'€зков≥ дл€ виконанн€ приписи (що можуть бути скасован≥ лише кер≥вником п≥дприЇмства); зупин€ти роботу небезпечних виробництв, д≥льниць, машин, механ≥зм≥в ≥ устаткуванн€; вимагати в≥дстороненн€ в≥д роботи ос≥б, €к≥ порушують вимоги нормативних акт≥в про охорону прац≥ або не пройшли медичного огл€ду, навчанн€, ≥нструктажу, перев≥рки знань з охорони прац≥ ≥ не мають допуску до в≥дпов≥дних роб≥т; одержувати в≥д кер≥вник≥в п≥дрозд≥л≥в необх≥дн≥ в≥домост≥, матер≥али та ≥нформац≥ю; вносити кер≥вников≥ п≥дприЇмства поданн€ про прит€гненн€ до в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б ≥ прац≥вник≥в за допущен≥ порушенн€ законодавства про охорону прац≥.
   ќтже спец≥ал≥сти служб охорони прац≥ фактично можуть користуватис€ б≥льш≥стю прав, €к≥ мають державн≥ ≥нспектори (за вин€тком накладенн€ адм≥н≥стративних ст€гнень). “акий п≥дх≥д даЇ змогу цим службам д≥€ти достатньо ефективно ≥ р≥шуче втручатис€ у виправленн€ становища, €кщо на€вн≥ порушенн€ створюють реальну загрозу життю або здоров'ю прац≥вник≥в.
   –€д статей «акону ≥ в≥дпов≥дних њм нормативно-правових акт≥в в≥двод€ть спец≥ал≥стам служби охорони прац≥ ключову роль у реал≥зац≥њ конкретних важливих завдань. “ак, у випадку травмуванн€ прац≥вника вони очолюють ком≥с≥ю з розсл≥дуванн€ нещасного випадку на виробництв≥, €ка створюЇтьс€ власником зг≥дно з вимогами статт≥ 22 «акону та "ѕор€дку розсл≥дуванн€ та веденн€ обл≥ку нещасних випадк≥в, профес≥йних захворювань ≥ авар≥й на виробництв≥" («атверджено постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 серпн€ 2004 р. є 1112). ¬они також зобов'€зан≥ за участю представника профсп≥лки або уповноваженоњ прац≥вниками особи з питань охорони прац≥
   9
   провести необх≥дне обстеженн€, дати об'Їктивну оц≥нку та п≥дтвердити (або н≥) факт на€вност≥ виробничоњ ситуац≥њ, небезпечноњ дл€ житт€ чи здоров'€ прац≥вника або людей, €к≥ його оточують, у випадку в≥дмови прац≥вника в≥д дорученоњ роботи з цих причин (статт€ 6) тощо.
   ѕор€док орган≥зац≥њ служб охорони прац≥ на р≥зних р≥вн€х, рекомендац≥њ щодо њх структури, чисельност≥, проф≥лю фах≥вц≥в, квал≥ф≥кац≥йн≥ вимоги, а також б≥льш детальн≥ повноваженн€ ≥ обов'€зки спец≥ал≥ст≥в цих служб з урахуванн€м особливостей роботи в структурах галузевого ≥ рег≥онального управл≥нн€ викладено у в≥дпов≥дних постановах  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, а на виробничому р≥вн≥ у “иповому положенн≥ про службу охорони прац≥, затвердженому ƒержнагл€дохоронпрац≥ ”крањни зг≥дно з частиною першою статт≥ 15 «акону.
   4. Ќормативно-правове забезпеченн€ охорони прац≥
   ” чинному законодавств≥ велику увагу прид≥лено формуванню в ”крањн≥ власноњ нормативноњ бази з питань безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, €ка в≥дпов≥дала б реал≥€м сьогоденн€, ринковим перетворенн€м, сучасному розвитку науки, техн≥ки ≥ технолог≥й, необх≥дност≥ забезпеченн€ Їдиних державних норматив≥в з охорони прац≥ на р≥вн≥, не нижчому в≥д м≥жнародних стандарт≥в.
   –озд≥лом V «акону у статт€х 27, 28 визначено досить ч≥ткий пор€док орган≥зац≥њ нормотворчого процесу, розробленн€ ≥ затвердженн€ нових, перегл€ду ≥ скасуванн€ чинних нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥ (Ќѕјќѕ). ¬≥н суттЇво в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д пор€дку, що застосовувавс€ ран≥ше. «а умов роздержавленн€, приватизац≥њ, поступовоњ в≥дмови в≥д галузевого принципу управл≥нн€ економ≥кою центр ваги у цьому важливому питанн≥ перенесено з галузевих м≥н≥стерств, в≥домств на центральн≥ органи державного нагл€ду за охороною прац≥ (що перел≥чен≥ у статт≥ 31 «акону). Ћише њм надано право затверджувати Ќѕјќѕ р≥зного призначенн€ ≥ спр€муванн€, за участю
   10
   профес≥йних сп≥лок ≥ ‘онду соц≥ального страхуванн€ в≥д нещасних випадк≥в та за погодженн€м з органами державного нагл€ду за охороною прац≥, хоча безумовно, нормотворчий процес будуЇтьс€ на баз≥ на€вного науково-техн≥чного потенц≥алу р≥зних галузей сусп≥льного виробництва, з використанн€м кадр≥в галузевих науково-досл≥дних ≥нститут≥в ≥ проектно-конструкторських орган≥зац≥й, за участю спец≥ал≥ст≥в з питань охорони прац≥ м≥н≥стерств, галузевих та м≥жгалузевих профсп≥лкових об'Їднань.
   ќднак, застар≥ла нормативно-правова база з питань охорони прац≥ не в≥дпов≥даЇ у повному обс€з≥ вимогам «акону. ѕов≥льне оновленн€ нормативно-правовоњ бази негативно в≥дбиваЇтьс€ на загальному стан≥ охорони прац≥ в ”крањн≥. ўоб зм≥нити цю ситуац≥ю ƒержнагл€дохоронпрац≥ ”крањни вживаЇ заходи щодо подальшоњ актив≥зац≥њ нормотворчоњ д≥€льност≥ - розроблено проекти  онцепц≥њ та комплексних заход≥в щодо вдосконаленн€ законодавчого та нормативно-правового забезпеченн€ охорони прац≥.
   –озроблено та наказом ƒержнагл€дохоронпрац≥ ”крањни в≥д 08.06.2004 р. є151 затверджено ≥ зареЇстровано в ћ≥н'юст≥ ”крањни 23.06.2004 р. за є778/9377 ѕоложенн€ про ƒержавний реЇстр нормативно-правових акт≥в з питань охорони прац≥, а наказом в≥д 12.07.2004 р. є 151 затверджено ѕоложенн€ про пор€док побудови, викладу та оформленн€ нормативно-правових акт≥в з питань охорони прац≥.
   « урахуванн€м вимог цих положень внос€тьс€ зм≥ни до ƒержавного реЇстру нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, розробленн€ та внесенн€ зм≥н ≥ доповнень до нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥ проводитьс€ з урахуванн€м вимог м≥жнародних договор≥в та угод, конвенц≥й ћќѕ та директив ™вропейського —оюзу, що стосуютьс€ проблем безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища.
   5. ќрган≥зац≥€ державного управл≥нн€ ≥ нагл€ду за охороною прац≥, громадський контроль за охороною прац≥
   
   11
   «аконом визначено досить ч≥тку систему орган≥в державного управл≥нн€ ≥ нагл€ду за охороною прац≥, що забезпечуЇ виконанн€ державою належноњ рол≥ у вир≥шенн≥ завдань охорони прац≥ €к в державному сектор≥ економ≥ки, так ≥ за умов створенн€ великоњ к≥лькост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ з р≥зними формами власност≥ внасл≥док процес≥в роздержавленн€ ≥ приватизац≥њ.
   √оловними складовими частинами системи державного управл≥нн€ Ї:
    аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни та створена при ньому Ќац≥ональна рада з питань безпечноњ життЇд≥€льност≥ населенн€;
   ћ≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади;
   рег≥ональн≥ ≥ м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ та органи м≥сцевого самовр€дуванн€;
   асоц≥ац≥њ, корпорац≥њ, концерни та ≥нш≥ об'Їднанн€ п≥дприЇмств.
   –озд≥лом VI «акону визначено конкретн≥ повноваженн€ кожного органу державного управл≥нн€ охороною прац≥.
   «окрема, зг≥дно з≥ статтею 32, до компетенц≥њ найвищого центрального органу виконавчоњ влади -  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни - в≥днесен≥ питанн€ реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥, визначеноњ законодавством, поданн€ на затвердженн€ ¬ерховною –адою загальнодержавноњ програми пол≥пшенн€ стану безпеки, г≥г≥Їни прац≥ ≥ виробничого середовища, орган≥зац≥њ д≥€льност≥ функц≥ональних ≥ галузевих м≥н≥стерств у цьому напр€мку, встановлюЇ Їдину державну статистичну зв≥тн≥сть з питань охорони прац≥. ”р€д за допомогою Ќац≥ональноњ ради з питань безпечноњ життЇд≥€льност≥ населенн€ (€ка д≥Ї в≥дпов≥дно до положенн€ про Ќац≥ональну раду) вживаЇ заход≥в щодо розробки ≥ реал≥зац≥њ ц≥л≥сноњ системи державного управл≥нн€ охороною прац≥. —л≥д зазначити, що до введенн€ в д≥ю «акону в центральному апарат≥ ”р€ду не було призначено жодноњ посадовоњ особи, обов'€зками €коњ за посадовою ≥нструкц≥Їю були б визначен≥ ц≥ питанн€. «араз до реал≥зац≥њ повноважень з охорони прац≥, передбачених «аконом, залучена група фах≥вц≥в в≥дд≥лу техногенноњ,
   
   12
   еколог≥чноњ, €дерноњ безпеки та природокористуванн€  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
   Ќа виконанн€ вимог «акону (статт≥ 34, 38, 39, 43) в ”крањн≥ було створено спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з нагл€ду за охороною прац≥ - ƒержнагл€дохоронпрац≥ ”крањни.
   ƒ≥Ї в≥н на п≥дстав≥ в≥дпов≥дного положенн€, забезпечуючи виконанн€ загальноорган≥зац≥йних роб≥т щодо реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики в галуз≥ охорони прац≥, розробку за участю м≥н≥стерств, ‘онду соц≥ального страхуванн€ в≥д нещасних випадк≥в ≥ профес≥йних захворювань, об'Їднань п≥дприЇмств ≥ профсп≥лок програми пол≥пшенн€ безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища, координац≥ю д≥€льност≥ центральних та м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади у в≥дпов≥дних напр€мах тощо.
   «аконом визначено, що р≥шенн€ ƒержнагл€дохоронпрац≥ ”крањни з питань, що належать до його компетенц≥њ, Ї обов'€зковими дл€ виконанн€ вс≥ма м≥н≥стерствами, ≥ншими центральними ≥ м≥сцевими органами виконавчоњ влади, органами м≥сцевого самовр€дуванн€, п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥€ми (статт€ 33).
   « метою створенн€ необх≥дних передумов дл€ прийн€тт€ ефективних управл≥нських р≥шень на р≥зних р≥вн€х зазначеноњ системи державного управл≥нн€, п≥двищенн€ квал≥ф≥кац≥њ та ≥нформованност≥ з питань охорони прац≥ прац≥вник≥в виробництва ≥ нагл€дових орган≥в ƒержнагл€дохоронпрац≥ ”крањни п≥дпор€дкован≥ Ќац≥ональний науково-досл≥дний ≥нститут охорони прац≥, √оловний навчально-методичний центр ƒержнагл€дохоронпрац≥. —творюютьс€ комп'ютерн≥ мереж≥, опрацьовуютьс€ ≥ впроваджуютьс€ автоматизован≥ ≥нформац≥йн≥ системи з р€ду найважлив≥ших напр€м≥в охорони прац≥.
   ” межах заход≥в щодо забезпеченн€ належного р≥вн€ техн≥чноњ безпеки виробництв ≥ техн≥чноњ п≥дтримки нагл€довоњ д≥€льност≥ в≥дпов≥дно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27 с≥чн€ 1993 р. є 62 в област€х
   
   13
   також створен≥ госпрозрахунков≥ експертно-техн≥чн≥ центри (≈“÷). ƒ≥€льн≥сть €ких регулюЇтьс€ р€дом нормативно-правових акт≥в.
   ћ≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади мають д≥€ти зг≥дно з повноваженн€ми, що визначен≥ дл€ них статтею 33 «акону, а саме: проводити Їдину науково-техн≥чну пол≥тику з охорони прац≥ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥€х, що належать до сфери њхнього управл≥нн€; розробл€ти ≥ реал≥зувати комплексн≥ заходи щодо пол≥пшенн€ безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища у в≥дпов≥дн≥й галуз≥; зд≥йснювати методичне кер≥вництво д≥€льн≥стю п≥дприЇмств галуз≥ з питань охорони прац≥; орган≥зовувати навчанн€ та перев≥рку знань з цих питань кер≥вних прац≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в; укладати з в≥дпов≥дними галузевими профсп≥лками угоди про зд≥йсненн€ заход≥в, спр€мованих на пол≥пшенн€ умов ≥ безпеки прац≥; брати участь щодо розробленн€ нових або перегл€ду чинних нормативних акт≥в з охорони прац≥; зд≥йснювати внутр≥в≥домчий контроль за додержанн€м законодавства про охорону прац≥, за станом умов ≥ безпеки прац≥ на п≥дприЇмствах галуз≥ тощо.
   «аконом врахован≥ особливост≥ перех≥дного пер≥оду до ринкових в≥дносин, пов'€зан≥ з необх≥дн≥стю поступовоњ в≥дмови в≥д централ≥зованоњ системи з галузевим принципом управл≥нн€, скасуванн€ ц≥лого р€ду м≥н≥стерств, ком≥тет≥в, концерн≥в та ≥нших об'Їднань п≥дприЇмств з р≥зними формами власност≥ за волеви€вленн€м в≥дпов≥дних трудових колектив≥в. ѕередбачено, що повноваженн€ цих об'Їднань в галуз≥ охорони прац≥ повинн≥ визначатис€ њх статутами або договорами м≥ж п≥дприЇмствами, €к≥ утворили об'Їднанн€ (статт€ 35). Ќа жаль, дехто сприйн€в так≥ "м'€к≥" вимоги законодавства €к дозв≥л на безд≥€льн≥сть: не включаючи питань охорони прац≥ у статут об'Їднанн€ п≥дприЇмств, кер≥вники ≥ спец≥ал≥сти апарату такого об'Їднанн€ прагнуть на "законних" п≥дставах усунутис€ в≥д участ≥ у вир≥шенн≥ проблем охорони прац≥. Ќасправд≥ повинно бути навпаки: виход€чи з основних завдань ≥ мети створенн€ об'Їднанн€ необх≥дно подбати про включенн€ до його статуту в≥дпов≥дних питань охорони прац≥, а пот≥м визначитис€ з пор€дком
   14
   орган≥зац≥њ роботи у цьому напр€м≥, ≥з залученн€м необх≥дних фах≥вц≥в тощо. ѕерш за все це стосуЇтьс€ об'Їднань, що створен≥ з метою зд≥йсненн€ на п≥дприЇмствах Їдиноњ науково-техн≥чноњ пол≥тики, наданн€ њм допомоги у пол≥пшенн≥ виробничоњ бази, орган≥зац≥њ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн€, акумул€ц≥њ дл€ цього необх≥дних кошт≥в тощо, адже показники охорони прац≥ безпосередньо пов'€зан≥ ≥з загальним станом орган≥зац≥йно-техн≥чноњ п≥дготовки виробництв, ≥з р≥внем техн≥ки ≥ технолог≥њ, що застосовуЇтьс€ на п≥дприЇмствах об'Їднанн€.
   –ег≥ональн≥ та м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ теж повинн≥ брати активну участь у вир≥шенн≥ завдань охорони прац≥, забезпечуючи реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики з цих питань у межах в≥дпов≥дноњ територ≥њ, виконуючи ≥нш≥ своњ повноваженн€ зг≥дно з вимогами статт≥ 34 щодо: формуванн€, затвердженн€ ≥ орган≥зац≥њ виконанн€ рег≥ональних програм заход≥в безпеки, г≥г≥Їни прац≥ ≥ виробничого середовища; зд≥йсненн€ контролю за додержанн€м нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, ≥ насамперед власниками (кер≥вниками) малих п≥дприЇмств, фермерських господарств, ф≥рм, ≥ншими суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, що зареЇстрован≥ уповноваженими на це м≥сцевими органами виконавчоњ влади ≥ не належать до сфери управл≥нн€ певного м≥н≥стерства, в≥домства чи об'Їднанн€ п≥дприЇмств. —л≥д наголосити, що до введенн€ «акону в д≥ю органи м≥сцевого самовр€дуванн€ не мали н≥€ких повноважень з питань охорони прац≥. «апровадженн€ викладених вище нов≥тн≥х правових норм Ї характерною ознакою сьогоденн€, п≥дтвердженн€м на€вност≥ безпосереднього взаЇмозв'€зку м≥ж процесами роздержавленн€, приватизац≥њ, поступовоњ передач≥ владних повноважень в≥д центру на м≥сц€ та передбаченими законодавством шл€хами удосконаленн€ системи управл≥нн€ охороною прац≥ в пер≥од переходу до ринкових в≥дносин.
   √оловною ланкою в систем≥ управл≥нн€ охороною прац≥ (—”ќѕ), безумовно, було ≥ залишаЇтьс€ п≥дприЇмство. ќтже, характерною особлив≥стю чинного законодавства Ї його спр€мован≥сть на визначенн€ такоњ —”ќѕ виробничого р≥вн€, €ка забезпечувала б запровадженн€ ч≥ткого механ≥зму
   15
   проф≥лактичноњ роботи на м≥сц€х, визначала обов'€зки суб'Їкт≥в трудових в≥дносин (роботодавц€ ≥ прац≥вника) щодо створенн€ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥, усуненн€ причин виробничого травматизму ≥ профзахворювань, встановлювала њх в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн€ законодавства про охорону прац≥. ќсновн≥ складов≥ частини —”ќѕ п≥дприЇмства викладено у статт≥ 13 (обов'€зки роботодавц€), статт≥ 14 (обов'€зки прац≥вника) та р€д≥ ≥нших статей «акону. —татт€ 13 м≥стить фактично норми пр€моњ д≥њ, отже власников≥ немаЇ потреби оч≥кувати розробленн€ будь-€ких положень або методичних розробок щодо створенн€ —”ќѕ на п≥дприЇмств≥, а сл≥д д≥€ти €к визначено «аконом, тобто видати необх≥дн≥ накази, створити в≥дпов≥дн≥ служби, призначити в≥дпов≥дальних ос≥б за вир≥шенн€ конкретних питань охорони прац≥, затвердити посадов≥ ≥нструкц≥њ, виконати ≥нш≥ д≥њ зг≥дно з положенн€ми статт≥ 13 ≥ встановити контроль за функц≥онуванн€м —”ќѕ. якщо цього не зроблено, власник (кер≥вник п≥дприЇмства) бере лише на себе в≥дпов≥дальн≥сть за можлив≥ порушенн€ законодавства та њх насл≥дки.
   ќдним з першочергових завдань ус≥х орган≥в державного управл≥нн€ ≥ нагл€ду за охороною прац≥, згаданих у цьому розд≥л≥, сл≥д вважати встановленн€ контролю за виконанн€м вимог статт≥ 13 ≥ спри€нн€ створенню д≥ючоњ —”ќѕ на кожному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
   ƒо системи орган≥в державного нагл€ду за охороною прац≥ в ”крањн≥, зг≥дно з «аконом, в≥днесено:
   - спец≥ально уповноважений центральний орган виконавчоњ влади з
   нагл€ду за охороною прац≥;
   - спец≥ально уповноважений державний орган з питань рад≥ац≥йноњ
   безпеки;
   
   - спец≥ально уповноважений державний орган з пожежноњ безпеки;
   - спец≥ально уповноважений державний орган з питань г≥г≥Їни прац≥.
   ѕравовою основою д≥€льност≥ цих орган≥в, пор€д ≥з «аконом, Ї ≥нш≥
   законодавч≥ акти (про €дерну, пожежну безпеку ≥ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чне
   
   16
   благополучч€ населенн€), а також конкретн≥ положенн€ про них, затверджен≥ у встановленому пор€дку  аб≥нетом м≥н≥стр≥в ”крањни або ѕрезидентом ”крањни.
   «аконодавство про охорону прац≥ м≥стить вимоги, що Ї загальними дл€ вс≥х перел≥чених орган≥в державного нагл€ду, зокрема:
   про незалежн≥сть цих орган≥в в≥д будь-€ких господарських орган≥в, об'Їднань громад€н, пол≥тичних формувань, м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€;
   про основн≥ права посадових ос≥б, €к≥ зд≥йснюють державний нагл€д (а саме: на безперешкодне в≥дв≥дуванн€ п≥дконтрольних п≥дприЇмств з метою виконанн€ своњх функц≥й; видачу обов'€зкових дл€ виконанн€ розпор€джень чи припис≥в; зупинку експлуатац≥њ небезпечних п≥дприЇмств, окремих об'Їкт≥в чи устаткуванн€; прит€гненн€ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б ≥ прац≥вник≥в за порушенн€ законодавства про охорону прац≥; внесенн€ поданн€ про нев≥дпов≥дн≥сть окремих ос≥б займан≥й посад≥, прит€гненн€ порушник≥в до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ тощо);
   про обов'€зок роботодавц€ безплатно створити необх≥дн≥ умови дл€ нормальноњ роботи посадових ос≥б орган≥в державного нагл€ду.
   ” випадках, коли окрем≥ питанн€ в≥днесен≥ законодавством до сп≥льноњ компетенц≥њ, або коли повноваженн€ дек≥лькох орган≥в державного нагл€ду т≥сно взаЇмопов'€зан≥ або перетинаютьс€ м≥ж собою, кер≥вники в≥дпов≥дних центральних орган≥в (включаючи й ≥нш≥ види державного нагл€ду, що не охоплен≥ «аконом ”крањни "ѕро охорону прац≥") можуть приймати сп≥льн≥ р≥шенн€ про розмежуванн€ повноважень. “ак, зг≥дно ≥з законодавством, ƒержнагл€дохоронпрац≥ ”крањни зобов'€заний зд≥йснювати державний нагл€д за охороною прац≥ ус≥х найманих прац≥вник≥в, незалежно в≥д того, де вони працюють, до €коњ системи чи форми власност≥ належить п≥дприЇмство, установа, орган≥зац≥€. “ому пор€док зд≥йсненн€ державного нагл€ду, наприклад, на об'Їктах оборони, орган≥в внутр≥шн≥х справ тощо, де працюють особи за трудовими договорами, додатково регулюЇтьс€ в≥дпов≥дними нормативно-правовими актами (”годою м≥ж ƒержавним ком≥тетом ”крањни з
   17
   нагл€ду за охороною прац≥ ≥ ћ≥н≥стерством оборони ”крањни в≥д 8 червн€ 1994 року; ”годою м≥ж ƒержавним ком≥тетом ”крањни з нагл€ду за охороною прац≥ ≥ ћ≥н≥стерством внутр≥шн≥х справ в≥д 2 серпн€ 1995 року тощо).
   «г≥дно з чинним законодавством ”крањни прац≥вники мають право брати участь в управл≥нн≥ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥€ми через р≥зн≥ форми об'Їднань громад€н, в тому числ≥ через орган≥зац≥њ профес≥йних сп≥лок, що д≥ють безпосередньо в трудових колективах ≥ на державному, галузевому, рег≥ональному р≥вн€х.
   ћехан≥зм реал≥зац≥њ цього права в сфер≥ створенн€ безпечних ≥ нешк≥дливих умов прац≥ передбачено багатьма положенн€ми «акону ”крањни "ѕро охорону прац≥" та б≥льш≥стю нормативно-правових акт≥в, розроблених ≥ затверджених на його виконанн€. «окрема, т≥льки профсп≥лки, €к найб≥льш масов≥ орган≥зац≥њ труд€щих, згадуютьс€ у 13 статт€х «акону, оск≥льки за загальною концепц≥Їю законодавства про охорону прац≥ њм в≥дведено ключову роль у захист≥ прав та ≥нтерес≥в прац≥вник≥в, а значить њх участь у вир≥шенн≥ р≥зних завдань охорони прац≥ Ї обов'€зковою.
   “ак, статт≥ 28 ≥ 41 безпосередньо спр€мован≥ на визначенн€ повноважень ≥ прав профсп≥лок у опрацюванн≥ ≥ прийн€тт≥ нормативно-правових акт≥в з охорони прац≥, зд≥йсненн≥ контролю за додержанн€м законодавства про охорону прац≥, у тому числ≥ щодо проведенн€ безперешкодних перев≥рок стану умов ≥ безпеки прац≥ на виробництв≥, виконанн€ в≥дпов≥дних програм ≥ зобов'€зань колективних договор≥в (угод), а також щодо внесенн€ власникам ≥ державним органам управл≥нн€ поданн€ з питань охорони прац≥ та одержанн€ в≥д них аргументованоњ в≥дпов≥д≥.
   ќбов'€зково за участю представника первинноњ профсп≥лковоњ орган≥зац≥њ та/або в≥дпов≥дного профсп≥лкового органу проводитьс€ розсл≥дуванн€ нещасних випадк≥в, профзахворювань ≥ авар≥й (статт€ 22 «акону). ѕ≥дтверджуЇтьс€, про що говорилос€ вище, факт на€вност≥ небезпечноњ виробничоњ ситуац≥њ, з-за €коњ прац≥вник в≥дмовивс€ в≥д виконанн€ дорученоњ роботи ≥ претендуЇ одержати середн≥й зароб≥ток за пер≥од простою з цих
   18
   причин (статт€ 6), зд≥йснюЇтьс€ прийн€тт€ в експлуатац≥ю нових ≥ реконструйованих виробничих об'Їкт≥в (статт€ 21), проводитьс€ перев≥рка знань посадових ос≥б з питань охорони прац≥ (статт€ 18) тощо. «а участю профсп≥лок розробл€ютьс€ комплексн≥ заходи з охорони прац≥ на п≥дприЇмств≥ (статт€ 13), галузев≥ ≥ рег≥ональн≥ програми пол≥пшенн€ безпеки, г≥г≥Їни прац≥ та виробничого середовища (статт≥ 33 ≥ 34), нормативно-правов≥ акти з охорони прац≥ (статт€ 28). « в≥дпов≥дними профсп≥лками укладаютьс€ галузев≥ угоди щодо пол≥пшенн€ умов ≥ безпеки прац≥ (статт€ 33), погоджуЇтьс€ р€д нормативно-правових акт≥в, зокрема, €к≥ стосуютьс€ орган≥зац≥њ роботи ком≥с≥й п≥дприЇмств з питань охорони прац≥, проведенн€ проф≥лактичноњ роботи ≥ пор€дку розсл≥дуванн€ нещасних випадк≥в з учн€ми ≥ студентською молоддю п≥д час трудового ≥ профес≥йного навчанн€ у закладах осв≥ти (статт€ «ќ).
   ” «акон≥ передбачено р€д нов≥тн≥х норм щодо запровадженн€ додаткових громадських ≥нститут≥в, €к≥ ран≥ше були в≥дсутн≥ у законодавств≥, а саме: ком≥с≥й з питань охорони прац≥ п≥дприЇмств (статт€ 26) та уповноважених прац≥вниками ос≥б з питань охорони прац≥ (статт≥ 16 ≥ 42). ¬они д≥ють в≥дпов≥дно до типових положень, що затверджуютьс€ ƒержнагл€дохоронпрац≥ у встановленому пор€дку.
   —таттею 24 «акону передбачено можлив≥сть створенн€ асоц≥ац≥й, товариств, фонд≥в та ≥нших добров≥льних об'Їднань громад€н, прац≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в з охорони прац≥, учених з метою пол≥пшенн€ безпеки ≥ умов прац≥, захисту прац≥вник≥в в≥д виробничого травматизму ≥ профес≥йних захворювань. Ќа жаль, д≥€льн≥сть под≥бних добров≥льних об'Їднань не набула значного поширенн€, тобто ≥де€ активного включенн€ у проф≥лактичну роботу з безпеки прац≥ ус≥х здорових сил сусп≥льства поки що не в≥дбулас€.
   «авершуючи короткий огл€д основних положень чинного законодавства про охорону прац≥, сл≥д зауважити, що «аконом було започатковано вир≥шенн€ низки ≥нших важливих питань, що залишаютьс€ за межами ц≥Їњ лекц≥њ, а саме: про поширенн€ на сферу охорони прац≥ принцип≥в демократизму ≥ забезпеченн€ гласност≥ про стан ≥ причини травматизму, профзахворювань ≥
   19
   авар≥й на виробництв≥; про встановленн€ Їдиноњ статистичноњ зв≥тност≥ з комплексу питань охорони прац≥; про започаткуванн€ безперервного навчанн€ населенн€ з цих питань, введенн€ спец≥ального курсу "ќхорона прац≥" у в≥дпов≥дних закладах осв≥ти, п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в за цим фахом в техн≥чних закладах осв≥ти ”крањни тощо.
   Ќе вс≥ норми законодавства р≥вною м≥рою Ї ефективними. ћають м≥сце недол≥ки €к за суттю, так ≥ за текстовим зм≥стом цих норм, що потребуЇ подальшого њх удосконаленн€. ќднак незаперечним залишаЇтьс€ той факт, що «акон став значним позитивним €вищем у сусп≥льному житт≥ ”крањни. «аконодавство про охорону прац≥ д≥Ї ≥ розвиваЇтьс€ разом з молодою незалежною державою на користь людин≥ прац≥.
   
   


јвтор: ukrix | ¬≥дгуки: 1 | ѕерегл€ди: 6143 | 25/12/2012  онспекти, лекц≥њ, курсов≥ роботи - ѕраво

—сылка на статью:

    EntBU23:52 21-04-2021    
Pills information. Generic Name. <a href="https://topregabalin.top">buy pregabalin without insurance</a> in USA Best what you want to know about drugs. Read information now.

ќставить комментарий
¬аше им€:
 омментарий:
¬ведите текст, изображенный на картинке:
 
≤нш≥ статт≥ цього автора
 онтрольна робота з дисципл≥ни ‘≥нансове право
 афедра адм≥н≥стративного та крим≥нального права та процесу
    онтрольна робота

јвтор: ukrix |¬≥дгуки:1 | ѕерегл€ди:5862 | 25/01/2012  онспекти, лекц≥њ, курсов≥ роботи - ѕраво
10 крок≥в до ф≥тнес-перемоги
¬и настроЇн≥ тримати себе у форм≥, ≥ починаЇте пр€мо з ранку. јле пройшло всього к≥лька дн≥в, ≥ ¬аш зар€д енерг≥њ начебто станув у пов≥тр≥. ”сього через м≥с€ць рад≥сне нетерп≥нн€ зм≥нилос€ в≥дворотом. ” ¬ас усе ще ...

јвтор: ukrix |¬≥дгуки:2 | ѕерегл€ди:3100 | 30/01/2013 ƒ≥Їтолог≥€, косметолог≥€, ф≥тнес - ‘≥тнес
—аркома
—лово - саркома походить в≥д грецького слова саркос - мТ€со. “ерм≥н цей в≥домий з давн≥х час≥в ≥ повТ€заний ≥з зовн≥шньою под≥бн≥стю зло€к≥сних пухлин, що розвиваютьс€ з≥ сполучних тканин, з видом рибТ€чого мТ€са. “ак ...

јвтор: ukrix |¬≥дгуки:0 | ѕерегл€ди:6063 | 03/04/2012 «доров'€, медицина, захворюванн€ - «ахворюванн€
ћ≥неральна краса
„ому м≥неральна вода ви€вл€Ї таку багатогранну д≥ю на орган≥зм? ¬идалос€ б, що може бути прост≥ше - м≥нерали й гази, розчинен≥ у вод≥. ѕроте, под≥бною комб≥нац≥Їю л≥кують безл≥ч хвороб - зовн≥шн≥х ≥...

јвтор: ukrix |¬≥дгуки:1 | ѕерегл€ди:3710 | 11/02/2012  расота, ≥м≥дж, од€г - ѕарфумер≥€ й косметика
ўо робити з новою сковор≥дкою
 орисн≥ поради. Ќову сковор≥дку перед уживанн€м вимийте, витр≥ть насухо, налийте в нењ сон€шникового масла, щоб покрити все дно, ≥ поставте на вогонь. ѕот≥м ост...

јвтор: ukrix |¬≥дгуки:0 | ѕерегл€ди:4439 | 19/07/2012 ƒ≥ти та родина - ƒогл€д за речами