Булимія більшою мірою хвороба жіноча, як правило, існує у двох варіаціях психологічного розладу.

Перший тип булимії звичайно наздоганяє дівчат у період статевого дозрівання. Для підліткового віку характерне чергування періодів звірячого апетиту з періодами всякої відсутності почуття голоду, також як і різкі перегони ваги. Ці швидкі скидання й набори ваги саме й відволікають від проблеми: дівчинка не хвилюється, коли її долає апетит, - адже схуднути їй легко. Вона спокійно об’їдається, потім худне, потім знову віддається на волю свого апетиту. Поки не наступає період, коли апетит усе не кінчається, а вага все росте...

Другий тип булимії підстерігає свою жертву у віці 25-30 років у період сильних нервових перевантажень, коли молода жінка постійно прагне заїсти свій стрес, поступово відбувається звикання організму до неконтрольованого, необмеженого приймання їжі, виробляється психо- емоційна залежність від їжі, відсутність почуття насичення й, як наслідок, наступає ожиріння.

Для хворих кожної з варіацій булимії характерно постійна мара думками про їжу. Розуміючи, що з ними діється щось негарне і, усвідомлюючи власну недосконалість вони починають активну боротьбу із зайвою вагою по засобах строгих дієт, активних фізичних вправ, голодування й очищення організму від споживаної їжі за допомогою проносного, клізми, діуретиків, штучного виклику блювоти.

Активні періоди боротьби із зайвою вагою ( як наслідком булимії) супроводжуються нагромадженням нервової напруги, яка в певний момент проривається назовні у виді приступу обжерливості. На різній стадії прогресування булимії, у хворих може спостерігатися від двох до сорока приступів на місяць. Сам приступ обжерливості виражається в безконтрольнім споживанні їжі. Під час кожного приступу хворий може з’їсти до двох кілограм їжі й більш, після чого почуває дискомфорт, вагу в шлунку, серцебиття, пітливість, слабість, аж до втрати свідомості, сонливість і вагу у всім тілі. Потім у хворого наступає жаль про вчинене, обвинувачення самого себе під час відсутності сили волі, почуття провини перед собою. І як підсумок усього цього - прийняте рішення: очистити шлунок, викликати блювоту. Однак, блювота не запобігає усмоктуванням навіть половини живильних речовин, що сприяє черговому набору ваги! Після штучно викликаної блювоти знову виникає почуття голоду. І знову у хворого починається боротьба із самим собою - непереборне бажання поїсти й сором за своє бажання. Крім того, кисле середовище шлунку руйнує емаль зубів, порушує мікрофлору стравоходу й порожнини рота - це приводить до серйозних проблем із травним трактом у хворого булимією. Відчуття голодного шлунку приводить до ще більшої обжерливості, яка у свою чергу до більшої блювоти. І так може тривати протягом багатьох років!

Важкі форми булимії приводять до різких стрибкоподібних значних ( до 10 кг і більш) коливанням ваги, проблемам шлунково-кишкового тракту,нирок , випаданню зубів, набряканню привушної залози, виникненню внутрішньої кровотечі, задишці, зниженню кров’яного тиску й глибокої депресії.

При лікуванні застосовуються індивідуальна, групова й сімейна психотерапії. Важливо зрозуміти, що булимія розвивається не в кожної жінки. Причини можуть носити як фізіологічний характер - особливості обміну речовин, гормональний профіль, нестача вітамінів, так і психологічний - особливості характеру, виховання й реагування на стреси й проблеми, сприйняття себе й навколишнього світу.

Грамотно збалансований курс лікування зможе не тільки розв’язати проблему харчування, зайвої ваги й психологічної залежності від їжі, але й дозволить пацієнтові придбати впевненість у собі й своїй неповторності.