Батьківщина каланхое пір’ястого - екзотичні райони тропічної Африки, острів Мадагаскар, острови Зеленого Мису й Коморські. У нашій країні цю рослина кілька років назад можна було зустріти лише в оранжереях бота...
Батьківщина каланхое пір’ястого - екзотичні райони тропічної Африки, острів Мадагаскар, острови Зеленого Мису й Коморські. У нашій країні цю рослину кілька років назад можна було зустріти лише в оранжереях ботанічних садів або в кімнатах. Сьогодні вона вирощується на промислових плантаціях. Каланхое пір’ясте - багаторічна вічнозелена трав’яниста рослина, що досягає висоти 1,5 м. Вона розбудовує кілька м’ясистих стебел, які дерев’яніють біля підстави. Звичайно листи каланхое зелені, але часто бувають жовтуваті або сіро-блакитнуваті з восковим нальотом, іноді мають червонуватий відтінок. Розташовані вони супротивне. Нижні листи еліптичної або яйцеподібної форми, соковиті, городчато- зубчасті, черешкові; верхні трійчасті або пір’ясті (з 2- 5 листочками яйцеподібної форми), по краю теж городчато - зубчасті, сидять на коротких черешках. Квітки двостатеві, прямо стоячі, довжиною до 3,5 см, зібрані у верхівкові, миловидні суцвіття. Чашечка квітки блідо зелена, вузько дзвонова, до 4 см довжини, з 4 трикутними зубцями; трубка віночка довжиною до 3,5 мм із 4 частками відгину блідо-зеленувато-рожевого кольору. Плід складається з 4 листівок із численним дрібним насінням. Каланхое цвіте взимку, але не регулярно. Цей опис каланхое пір’ястого дозволить відрізнити його від іншої, широко розповсюдженої в нашій країні кімнатної рослини бріофіллума Дегремона, називаного ,деревом життя, кімнатним женьшенем. Батьківщиною виду є острів Мадагаскар, однак людина дуже швидко розселила цю рослину практично в усі куточки нашої планети. Згідно з відомостями традиційної медицини, бріофіллум Дегремона здавна використовується в побуті при лікуванні багатьох захворювань. Однак у нашій країні ця рослина не є фармакопейною (офіційним), дозволеним до застосування в медичній практиці, тому що не було виявлено помітних її медичних переваг у порівнянні з каланхое пір’ястим. Найбільш відмітні ознаки бріофіллума Дегремона рясний розвиток на листах, повітряних дитинок, що вже мають листочки з коріннями. Обсипаючи, вони дають численне, швидко укорінене потомство. Каланхое пір’ясте значно рідше розбудовує такі дитинки. Хімічний склад каланхое дотепер до кінця не вивчений. Відомо, що в надземній частині втримується значна кількість органічних кислот, флавоноїдів, а також дубильні речовини, полісахариди, мікроелементи. Цілюще значення має трава каланхое пір’ястого. З неї одержують сік, що володіє протизапальною дією. Лікарські форми - сік каланхое й мазь каланхое широко застосовують у якості зовнішнього засобу для лікування трофічних виразок, незагойних ран, опіків, пролежнів; в акушерській і гінекологічній практиці, у стоматології. Соком каланхое просочують пов’язки, які накладають на уражені місця,або зрошують поверхні ран. У стоматології соком змочують марлеві тампони й у вигляді аплікацій прикладають до хворих поверхонь на 15- 20 хв. 3- 4 рази в день. Препарати каланхое можна застосовувати тільки по призначенню лікаря. У промислових умовах зрізані листи й стебла миють звичайною водою й потім витримують у темнім місці в холодильнику при температурі 5- 10 deg; протягом 7діб. Після цього сировину подрібнюють до напіврідкої однорідної маси, віджимають, сік відстоюють при температурі 4- 10deg;, потім його фільтрують і стерилізують. Чистий сік консервують 20% - вим спиртом, після чого розливають в ампули, флакони й герметично закупорюють. Витримування рослин у темряві при знижених температурах приводить до нагромадження в них важливих для лікування багатьох захворювань біогенних стимуляторів. Цей відомий прийом застосовують і при одержанні препаратів з алое. Вирощувати каланхое пір’ясте нескладно як у кімнатних умовах, так і на дачних ділянках на грядках. Однак для цього потрібно знати його біологію й агротехніку. В умовах вологих субтропіків Закавказзя, де обробляють каланхое на промисловій основі, у зимовий період у теплицях підтримують середню температуру повітря в межах 18-28deg;С літом у відкритому ґрунті близько 28 30deg;С. Слід пам’ятати, що каланхое не витримує температури нижче 0deg;С, тому вирощувати розсаду й рослини у відкритому ґрунті можна тільки в без морозний період. При гарному догляді рослини досягають висоти 1м. Розмножувати каланхое можна насінням й вегетативно, шляхом поновлення рослин з виводкових листових бруньок або вкорінення пагонів. Каланхое має дивну здатність до регенерації свого потомства. Досить просто покласти лист на стіл, і він почне розбудовувати нові рослини з виводкових бруньок, розташованих по краю листової пластинки. Дрібні дитинки з корінцями потім легко приживаються в ґрунтовому субстраті й дають гарні рослини. У кімнатних умовах розсаду каланхое можна вирощувати в будь-який час року. Для цього, досить зрізати пластинку листа, перевернути його нижньою стороною нагору й укласти на поверхню ґрунтового субстрату або піску горизонтально, краї присипати тонким шаром ґрунту (2- 2,5 см) і злегка пригорнути. Товщина шару живильного субстрату 12- 15см. Краще його готовити із садового ґрунту в суміші з перегноєм і піском у співвідношенні 1:1:1 ( за обсягом). Температуру субстрату підтримують близько 20- 25deg;С. Відстань між листочками в ряді повинна бути 10см, між рядками 20см. Для одержання якісної розсади необхідний помірний полив і періодичне розпушування ґрунту. У середньому кожна пластинка листа здатна дати 7 цілком розвинених рослин. При вигонці розсади до середини травня, необхідно на початку березня закласти в субстрат листи. Коли рослини досягнуть висоти 10- 12 см і будуть мати 5- 6 розвинених листочків, їх можна висаджувати у відкритий ґрунт. Каланхое добре розвивається на легких середньо суглинистих і супіщаних ґрунтах зі слабо кислою і нейтральною реакцією. Чуйне до органо-мінеральних добрив. Тому до перекопки або в посадкові борозни вносять перепрілий гній з розрахунку відповідно 4- 6 і 1,5-2 кг/м2, а також фосфорні добрива (суперфосфат) 80 г/м2 і калійні (калійна сіль) 40 г/м2. Азотні добрива (нітрофос і ін.) вносять тільки у вигляді підгодівель по 30- 45 г/м2 3рази протягом вегетації: перший раз відразу після приживання розсади на початку-середині червня, другий у середині-кінці липня, третій наприкінці серпня початку вересня. Добрива розсипають рівномірно із двох сторін рядків, не допускаючи влучення їх на листи й кореневу шийку. Зашпаровують їх неглибоко в ґрунт ручними розпушувачами або граблями. Викопуючи розсаду з парників або ящиків, слід дотримуватися заходів обережності. Вона звичайно досить ніжна, тендітна, і її треба брати із грудкою. Після посадки рослину періодично поливають із розрахунку 0,5 л води на кожну. Протягом вегетації регулярно проводять розпушування міжрядь і прополку. У польовій культурі каланхое, як правило, не ушкоджується шкідниками й хворобами. У закритому ґрунті молоді листочки поїдає попелиця, яку необхідно знищувати, краще механічним способом. Збирають свіжі листяні пагони восени або протягом вегетації, як тільки рослини підростуть і стануть придатними до вживання. Строк зберігання пагонів 7діб.
Про корисні властивості айви ходять цілі легенди, але багато з нас так і не знають, які корисні речовини несе в собі айва, і чи потрібно витрачати на неї гроші, нехай і зовсім не великі.
Свій рівень холестерину в крові знають не більш 5% з нас. Для порівняння, у США і Європі ця цифра становить майже 80%. Таке халатне відношення до холестеринового фактора ризику інфарктів і ...
Ви любите рослини за те, що вони гарні, радують око й створюють у будинку особливу атмосферу? Знайте, у вас є причина любити їх ще сильніше: адже з погляду народної медицини багато представників кімнатних квітів уважаються справжнім скарбом.
Як тільки не називали часник через його специфічний запах! У Прадавньому Римі його прозвали – « смердючою трояндою», у середньовічній Європі – «виплодком пекла», а в деяких кулінарних книгах XIX його запах навіть названий – «образливим».
Найбільш ефективним засобом профілактики грипу є вакцинація. Але немаловажну роль відіграють і профілактичні заходи, які можуть значно знизити ймовірність захворювання ГРВІ й грипом..
Батьківщина каланхое пір’ястого - екзотичні райони тропічної Африки, острів Мадагаскар, острови Зеленого Мису й Коморські. У нашій країні цю рослина кілька років назад можна було зустріти лише в оранжереях бота...