Запахом парфумерних масел насолоджуються, їхню оксамитову структуру із задоволенням утирають у шкіру, вони піднімають настрій і виліковують від важких захворювань. Такі однакові по своїй структурі й такі різні по способу застосування. Лікування маслами відносять до народних засобів медицини, а правила їх застосування, на жаль, не прописані в енциклопедіях.

Історія розвитку масло терапії

Лікування ароматними маслами через вплив на певні крапки на тілі людини, було відоме ще в III столітті до нашої ери в Китаї. Використання ароматних масел з водними процедурами одержало широкий розвиток у Єгипті й Прадавньому Римі. Крім цього, достеменно відомі факти використання масла як лікувального зілля й для одержання розтирок у Прадавній Русі. У наших широтах поширення одержали масла з реп’яха, коноплі, ялиці, обліпихи, кедра й навіть соняшника. Привезене ж через семи морів маслинове, кокосове, апельсинове, рожеве або лавандове масло вважалися дорогоцінним еліксиром, і коштувало на вагу золота.

Секрети виготовлення цілющих масел зберігалися й передавалися з покоління в покоління. Виготовлення масла супроводжувалося читанням заклинань і молитов, обов’язково на зростаючий Місяць, щоб не тільки земні сили, але й сили космічні брали участь у зціленні хворого.

Користь від лікування маслами

Лікувальним маслам знаходили різне застосування: змазували рани, приймали в усередину, у чистому виді або змішували із трав’яним чаєм. При цьому, незалежно від способу використання лікувальний ефект залишався незмінно позитивним.

Наприклад, наші прапрабаби не знали кращого засобу для зміцнення волосся, чим масло реп’яха. Ангіну вони зціляли з ялиці, безсоння - лавандовим, а травну систему - гарбузовим маслом. Для рятування шкіри від проблем прекрасно й донині, використовується масло заморського чайного дерева, а в якості антисептика й знеболюючого засобу - м’ятне масло. Крім масел рослинних наші предки з успіхом використовували масла ефірні й ароматичні, до яких ставляться цитрусове, вербенове, бергамотове, пачулі й інші.

Грамотно підібрані, вони можуть замінити самі вишукані парфуми й запобігти різним захворюванням від звичайної застуди до злоякісних утворів.

Шкода від лікування маслами

Однак, не слід забувати про те, що в кожної медалі є й зворотний бік. Масла деяких рослин токсичні, і з ними треба звертатися дуже обережно. З особливою обережністю потрібно використовувати масла для лікування дітей і вагітних: тільки в малих кількостях і обов’язково із проб на алергію. Для цього як дитині, так і дорослому потрібно нанести краплю масла на зап’ястя й почекати якийсь час. Після цього, необхідно оглянути місце на предмет шкірної реакції: почервоніння або висипи.

Також відомо, що гвоздикове, імбирне й коричневе масла при недотепнім використанні й великих дозах здатні сильно обпалити шкіру, а цитрусове, вербенове або бергамотове при контакті із сонячними променями викликають небажану пігментацію шкіри. Тривале вдихання аромат масел пачулі або сандалу може підняти тиск і навіть викликати головний біль.

Основні правила використання масел у лікуванні

Тут викладені тільки загальні правила, більш конкретну інформацію необхідно шукати в правилах застосування кожного окремо взятого масла.

Слід пам’ятати, що допитливість, помірність і обережність - головне в лікуванні маслами, і тоді вони відкриють Вам свої секрети, допомагаючи вилікувати духовно й тілесно.