Молодим батькам, які перебувають у замішанні через зміни, що наскочили, можна дати кілька порад.

Постарайтеся ненадовго довірити ваше маля кому-небудь із близьких і знайдіть спокійне місце поза будинком, де ви могли б прямо й відверто поговорити один з одним.

Поділитеся тим, що почуває кожний з вас, розповідайте про всі свої образи й розчарування, почуття безпорадності й страху. Цей час може виявитися особливо важким для батьків, що не мають такого зв’язку з дитиною, як мати.

Батькові теж хочеться почувати, що він потрібний і корисний. І жінка, що грає головну роль у цій ситуації, повинна надати йому місце поруч.

Висловіть, чого чекаєте від іншого. Це може змусити вас переглянути відношення до себе й до чоловіка й дасть вам сили для подальшого спільного життя.

Після такої відвертої бесіди постарайтеся якщо не щодня, те регулярно виділяти час для обговорення своїх проблем і на щотижня намічайте який-небудь цікавий захід для вас двох. Це буде сприяти налагодженню більш гармонічних відносин.

Інші труднощі, які можуть виникнути в цей період, це страх втратити власну незалежність і самостійність: - Коли же в мене буде хоч небагато часу для себе?

Таке питання часто задають собі молоді батьки щоб не почувати себе в повній залежності від дитини, варто задуматися: чи можна раціональніше організувати час? А для цього висловіть свої побажання й попросите допомоги у свого чоловіка (а пізніше й в інших членів родини).

Напевно положення зміниться, як тільки ви обговорите це питання й зможете разом спланувати свій час.

Подумайте, чи не суперечите ч ви самі собі або один одному у своїх почуттях і вчинках. Якщо так, то спробуйте зрозуміти причини цього.

Багато сприймають кризову ситуацію, пов’язану з народженням дитини, як тест на витривалість. Однак краще розглядати її як завдання, що вимагає рішення: як двом люблячим людям направити свою енергію на співробітництво, на благо кожного, в інтересах один одного й своїх дітей?

Не забувайте, що, коли ми спокійні й уважні, ми можемо багато чого розв’язати.

Нерідко батьківські обов’язки стають настільки тяжкими й віднімають так багато сил, що подружнє життя відходить на другий план. Якщо батьки цього не усвідомлюють, дитині приходиться туго.

Вона стає єдиною причиною того, що батьки не розводяться. Дитину прямо або побічно можуть обвинувачувати у всіх сімейних труднощах: Якби не ти, у нас усе склалося б вдаліше.

З народженням дитини в одного з подружжя може з’явитися емоційна прихильність поза родиною. Звичайно це відбувається з батьком, який почуває, що дитина повністю відняла в нього любов і увагу дружини.

Незважаючи на вашу зайнятість, зупинитеся й подумайте, що відбувається з вами, вашим чоловіком, як ваші відносини впливають на інших членів родини. Що б ви прагли зараз зробити або змінити? Все-таки одруження й народження дитини повинні приносити радість.

У нас нерідко опускаються руки, коли ми почуваємо, що більшість спроб щось змінити ні до чого не приводить. Якщо ви готові чесно визнати марність ваших дій, у майбутньому вам буде легше.

Ви повинні навчитися багато чого робити по іншому, незалежно від того, що раніше ви підходили неправильно. Можливість змін залежить тільки від змін у вашій свідомості й вашій готовності шукати нові шляхи.

Для початку потрібно розібратися, що же відбувається, і усвідомити, чому треба навчитися. І як це можна зробити. Життя це ваш сьогоднішній погляд на речі: варто змінити точку зору, як зміниться ваше життя.

Є притча про одну людині, яка постійно скаржилася на темряву. Але одного разу, ідучи по дорозі, вона оступилася й упала. Під час падіння з неї злетіли темні окуляри, які й заважали їй бачити світ у фарбах.

Щоб усвідомити, що в нас на носі темні окуляри, часом потрібен сильний струс. Чесне визнання нашого неуцтва, велика перемога над собою.

Якщо ви почуваєте, що у вашій родині щось не ладиться, постарайтеся виправити ситуацію, адже ви відразу беретеся за ремонт, якщо ваш автомобіль барахлить.

Поділитеся своїми спостереженнями із чоловіком, друзями й розв’яжете, що можна зробити. Якщо ви не можете змінити ситуацію самостійно, звернетеся по допомогу до людини, якій ви довіряєте.

За що б ви не бралися, ніколи не витрачайте час на скарги: Пожалійте мене, - Він такий поганий.

Постарайтеся перетворити родину з суспільства обвинувачуваних в дослідницьку групу. І ви побачите, як багато можна змінити, якщо почати ставитися до негативних, неприємних подій у житті родини як до сигналів небезпеки.

Не треба у всьому винити себе. Радійте, що нарешті сигнал, яким би він не був, зрозумілий і прийнятий вами. Він може виявитися не із приємних, зате буде відбивати дійсність. І на цей сигнал потрібно відразу прореагувати.