Зареєстроване більш двохсот видів глистів, які паразитують у тілі людини, у нашій країні їх більш шістдесяти. Глисти можуть бути причиною недокрів’я, різних захворювань внутрішніх органів, кровотеч і т.д. Тому проблема лікування глистяної інвазії завжди залишається актуальною. Глисти (гельмінти) - це черви, які паразитують із організмі людини, тварин і рослин. Захворювання, викликувані глистами, називають гельмінтозами. Гельмінтози можуть протікати непомітно, а можуть - у вигляді важких захворювань. Гельмінтози людини викликаються глистами, які ставляться до класів сисунів (опісторхоз, фасциолез), стрічкових хробаків (теніоз, ехінококоз) і круглих (аскарідоз, ентеробіоз) хробаків.
Зараження глистами може відбутися від хворої людини або деяких видів тварин, які є проміжними хазяями цих глистів. По способах поширення гельмінтози можна розділити на дві великі групи.
Перша група - гельмінтози, при яких яйця й личинки глистів виділяються хворим з калом у ґрунт, де вони дозрівають і стають джерелом зараження (зараження відбувається через ґрунт, воду, їжу, брудні руки і т.п.). Це гельмінтози, викликувані круглими глистами (аскаридоз, ентеробіоз, трихоцефалез і т.п.).
Друга група - гельмінтози, збудники яких мають остаточних (людину) і проміжних (якийсь вид тварин, у якім паразитують його личині стадії) хазяїв. Прикладом може служити гельмінтоз, викликуваний бичачим ціп’яком, у якого проміжним хазяїном є велика рогата худоба (наприклад, корови); у корови, яка з’їла з кормом яйця бичачого ціп’яка, у м’язах розмножуються личинки й людина заражається при вживанні в їжу яловичини.
Лікування гельмінтозів, викликаних круглими глистами (нематодозів)
До круглих черв ставляться найпоширеніші в Росії глисти, які викликають відповідні захворювання: аскариди (аскаридоз), гостриці (ентеробіоз) і власоглави (трихоцефалез). Цих глистів убиває цілий ряд природних і хімічних речовин. Але природні речовини, такі, наприклад, як екстракт чоловічої папороті, викликають цілий ряд побічних ефектів. У цей час створений ряд синтетичних лікарських препаратів, які мають прекрасний проти глистяний ефект і не викликають ускладнень: вермокс, левамізол (декарис), пірантел памоат (комбантрін, льмінтокс), пірвіний ембонат (пірвінум, піркон), піперазин.
Вермокс або мебендазол найбільше активно впливає на круглих глистів. Він порушує обмінні процеси в клітинах глистів, зокрема засвоєння глюкози, що порушує одержання енергії, а виходить, гальмує всі обмінні процеси й викликає загибель хробаків. Вермокс майже не всмоктується в кишечнику й після впливу на глистів виводиться з калом. Він може викликати такі побічні ефекти, як зміна з боку білої й червоної крові, порушення функції печінки.
Призначається вермокс при ентеробіозі - однократно, при аскаридозі й трихоцефалезі - протягом трьох днів. Після проведеного лікування обов’язково проводиться лабораторний контроль калу: у ньому не повинне втримуватися яєць глистів протягом тижня.
Лікування гельмінтозів, викликаних стрічковими глистами (цестодозів)
Прикладом стрічкових гельмінтозів можуть бути теніоз (викликається свинячим ціп’яком) і теніарінхоз (викликається бичачим ціп’яком). Проміжним хазяїном цих глистів є відповідно свині й велика рогата худоба, постійним - людина. Ціп’яки живуть у кишечнику людини дуже довго, досягаючи великих розмірів. Заразитися ним можна, уживши в їжу недостатньо термічно оброблену свинину або яловичину. Тварини заражаються через корм, заражений члениками або яйцями глистів. Ціп’яки можуть викликати алергійні захворювання, виснаження, кишкову непрохідність.
Для лікування теніарінхозу й тініозу найчастіше застосовують фенасал - сучасний високоефективний проти глистяний засіб. Приймають його однократно, натще, після приймання питної соди або ввечері через 3-4 години після легкої вечері. У день лікування рекомендується рідка або напіврідка легкозасвоювана їжа (бульйон, рідкі каші, пюре, молоко, киселі, фруктові соки, солодкий чай і т.п.). Препарат приймають натще. Фенасал ефективний також при діфілоботріозі (викликається широким лентецом) і гіменолепідозі (викликається карликовим ціп’яком).
Теніарінхоз можна також пролікувати ніклозамідом, який викликає параліч стрічкових глистів, також знижує їхню стійкість до травних ферментів шлунково-кишкового тракту. Активний також відносно свинячого ціп’яка, карликового цепеня й широкого лентеця.
Празіквантель (білтріцид) - сучасний проти глистяний препарат широкого спектра дії, що застосовується при трематодозах і цестодозах.
Для лікування теніозу може бути застосований також вермокс.
Лікування гельмінтозів, викликаних сисунами(трематодозів)
Сисуни в людини паразитують у печінці, підшлунковій залозі, кишечнику, легенях, у крові, викликаючи численні розлади. Зараження відбувається звичайно при проковтуванні личинок з водою й продуктами харчування; при опісторхозі й метагонімозі - через рибу, при парагонімозі - через крабів і прісноводних раків, при фасциолезі - через воду й рослини; при шистосомозі личинки паразитів проникають через шкіру під час купання.
Для лікування цих гельмінтозів застосовуються такі препарати, як хлороксил і празіквантель.
Проти глистяні препарати часто мають побічні ефекти, тому застосовувати їх самостійно, без призначення лікаря небезпечно.
Зареєстроване більш двохсот видів глистів, які паразитують у тілі людини, у нашій країні їх більш шістдесяти. Глисти можуть бути причиною недокрів’я, різних захворювань внутрішніх органів, кровотеч і т.п...