Багато з нас хоча б раз у житті бували в травмпункті. То консервна банка невдало повернулася при розтині й поранила палець, то взуття підвело в ожеледь. А в деяких регіонах улітку трапляється виявити на собі кліща…...
Багато з нас хоча б раз у житті бували в травмпункті. Те консервна банка невдало повернулася при розтині й поранила палець, то взуття підвело в ожеледь. А в деяких регіонах улітку трапляється виявити на собі кліща… Ми довго пам’ятаємо потім коридор, зайняті ослони, перелякані обличчя тих, кому теж не повезло. І от уже починаєш замислюватися, а чи дійсно тобі так вже погано, адже геть тій людині, що тримається за голову, напевно ще гірше. Але від цього тільки сумніше, тому що жалість до себе накладаються на співчуття до людей навколо. Так що ж таке травмпункт, і як до нього ставитися?Лікарі, які надають невідкладну допомогу, іронічно називають себе бійцями невидимого фронту. Вони постійно зустрічаються із чиїмись критичними ситуаціями. Їх складно здивувати забитим місцем і навіть переломом, це становить їхню звичайну роботу, як у шофера водити автобус, а в архітектора виконувати креслення. Хто на кого вчився, той там і придався. От тільки діяльність архітектора не пов’язана з такою кількістю негативних людських емоцій щодня, а захисна незворушність, яка виробляється в лікаря, часто лякає пацієнтів. З іншого боку, погодьтеся, якби доктор ставився до вашої травми так само емоційно, як ви («Доктор, що це в мене?» – « А-А-А!!! ЩО ЦЕ У ВАС?»), це лякало б ще більше! Лікарі звикли оцінювати людину моментально, як тільки вони бачать її у кабінеті, тому що потенційно вона може бути небезпечною для них. Чи мало підпилих хуліганів б’є один одного по вечорах на вулицях, а потім іде в травмпункт. Звичайно, складно скласти повне уявлення про пацієнта, як про особистість при такому поверхневому підході, але зате відразу видно, як людина поводиться в екстреній ситуації. Тут вам допоможуть зібраність і увага, і лікарі постараються зробити все можливе, щоб допомогти вам.«От уже втретє я ламаю щиколотку за останні два роки! Падаю взимку на вулиці. Напевно, дурна карма, увесь час гіпс,» - поскаржилася одна пацієнтка. Вона добралася до травмпункту по ожеледі в черевиках на високих каблуках. «А Ви увесь час носите таке взуття? Може, Вам його перемінити на щось більш зручне?» - запропонував лікар. «Я краще знаю, які черевики мені носити», - оглянула вона лікаря презирливим поглядом. Ще б, він поставив під сумнів її складну теорію про карму! Але ж у будь-якому пункті з ремонту взуття можна за помірну плату зробити зі слизької, але улюбленої пари дуже практичний і зручний узимку варіант. І якщо от уже в який раз людина одержує ту саму травму, чи не привід над цим задуматися, може, вона наступає на ті самі граблі?Природа не даремно придумала так, що обпікшись на молоці, дмемо на воду. Кожний синець учить нас чомусь: бути обережніше, не попадати в ситуації, небезпечні для здоров’я. Усі ці неприємні випадковості можна сприймати з позитивної сторони: звичайно, зараз я потрапив у травмпункт, але зате тепер я знаю, що зробив не так. Варіантів багато: не використовував репелент від кліщів, занадто багато випив на вечірці, поодинці рухав піаніно або не підібрав правильне взуття… Так само й з нашими близькими: з людьми похилого віку й малятами. Допоможіть їм правильно перейти вулицю, не відправляйте їх у підвал по кволим сходам за банкою варення. Адже вони не завжди можуть бути відповідальними за себе. Хто ще буде оберігати їхнє здоров’я, якщо не ви!А вже якщо трапилася неприємність, краще зібратися з духом і винести з неї важливий життєвий досвід. Подумайте, яким чином можна було уникнути небезпечної ситуації? Як говорив барон Мюнхгаузен, безвихідних ситуацій не буває. Будьте впевнені, якщо всі люди стануть опікуватися один про іншого й будуть самі почувати відповідальність за своє здоров’я, у коридорах травмпунктів стане набагато менше потерпілих.
Для того щоб «поспілкуватися» з жалкими комахами, що кусають, зовсім не обов’язково відправлятися в ліс. Вони можуть підстерігати вас і у дворі, і по дорозі на роботу, і навіть вдома. Зрозуміла справа, що в парку й лісі ризик зростає...
Сонячний опік — досить розповсюджене явище в жарку пору року. Досить ледве довше звичайного полежати під палючим сонечком, щоб виявити на шкірі червоні плями, хворобливі при дотику й гарячі на дотик...
Оскільки в літній період уживання в їжу злегка зіпсованих або ґрунтовно зіпсованих продуктів, на жаль, не рідкість — більшість «отруйно небезпечних» блюд зовсім не виглядають такими, отруєння теж трапляються...
Аеробіка з використанням фітболів різної величини (медичних м’ячів, використовуваних у фізіотерапії із середини 50-х років) не менш захоплююча, чому степ - або слайд-аеробіка....
Лютий — місяць серця в США. Ми вирішили не відставати від наших закордонних колег і підняти проблему здоров’я серця. Жіночого серця — тому що при видимій «однаковості» обладнання серце жінки виявляється менш стійким...
Багато з нас хоча б раз у житті бували в травмпункті. То консервна банка невдало повернулася при розтині й поранила палець, то взуття підвело в ожеледь. А в деяких регіонах улітку трапляється виявити на собі кліща…...