Мало хто підозрює про те, що у Радянському Союзі була мода. А вона була, і ніяка диктатура не змогла вбити в людях прагнення до прекрасного й до пошуку себе, пошуку гармонії зовнішньої й внутрішньої. Більше того, незважаючи на те, що Радянський союз називали країною поганих перукарень, модні зачіски прикрашали дамські голови за всіх часів. І не дивно, що модні зачіски в СРСР стали одним із символом боротьби між нав’язаним, офіційним і наносним і справжнім, людським, живим. Майже століття йшла боротьба між інтересами влади й моди. А зачіски, жіночі й чоловічі, стали лакмусовим папірцем усього, що відбувається.

Отже, модні зачіски перших років радянської влади. Якщо начистоту, то радянська мораль відразу ж обізвала моду ідеологічно далекою, яка розбещує молодь. Жінка, яка займається вбраннями й носить модні стрижки мало працює, а раз мало працює, значить дармоїдка. Але ж деякі віяння, як краплі вчорашнього дощу, усе - таки потрапили на радянську землю ще до революції. Тому був у Радянському союзі джаз, модні танці, модерн усякого роду… але тільки не скрізь. Однак, були в той час тенденції, які не задушиш, не вб’єш. Так, в 20-і роки увесь світ охопила мода на короткі жіночі стрижки. І хоча Країна рад заперечувала існування моди, новий стиль прийняла й влада й громадянки нової країни. І це незважаючи на те, що модні стрижки були атрибутом Неповських дамочок і міщанок. Просто крім міщанок були ще й полум’яні революціонерки, будівниці комунізму, дівчата фабричні й заводські, дуже сучасні й емансиповані. Радянські ідеологи так і сприйняли модні в той час стрижки «російська», «Бубікопф» і т.п.: як символ емансипації й прав, які одержала радянська жінка. А от що висміювала радянська мораль, так це завивку волосся щипцями: вона забирає багато часу.

Чоловічі зачіски влада не розглядала як погрозу соціалізму, хоча деякі статті в гумористичних журналах говорять про те, що мода була. Так, висміювалися робітники й селяни, що відпустили буйні чуби в стилі революціонерів тих років, але, що не дотримували ніяких правил гігієни… Та ніхто не сприйняв лису голову Маяковського як протест. А даремно… Країна втратила поета, і не одного… Отоді й стало зрозуміло: щось пішло не по Марксу. У середині 1930-х років влада змінила курс щодо моди. Тепер зверху був відданий наказ пояснити громадянкам, що стежити за собою зовсім не чужо радянській жінці.

Прагнення стежити за своїм зовнішнім виглядом навіть заохочувалося: у СРСР стали створювати косметичні салони. Про один з таких салонів, відкритому в будинку готелю «Москва», писав в 1936 році журнал «Робітниця». Персонал салону ставив «широке завдання — впливати на кожну жінку, яка недбало ставиться до своєї зовнішності, тіла, здоров’я», переконувати жінок, які «уважають ганебним доглядати за своїм обличчям й тілом». А зачіски стали більш жіночними й навіть сексуальними: почалася епоха сталінського гламуру. Зачіски з коками й кучериками, довгі коси, покладені у вигадливі кошики - ця мода пережила навіть війну, адже в самі важкі й трагічні часи жінкам так само хочеться бути гарними й жіночними.

Вплинула на модні зачіски й система освіти: у перші післявоєнні роки була введена шкільна форма й роздільне навчання хлопчиків і дівчинок. Короткі стрижки влада називає легковажними, а от довгі античні коси й розпущене хвилясте волосся - підходящими радянській дівчині.

На початку 1950-х у СРСР з’явилося нове й небачене досі явище - молодіжна мода… Стиляги відразу були названі жертвами впливу заходу й соціально небезпечними людьми. Але чого ви прагнете: епоха післявоєнної розрухи й убогості, потім зрівнялівка й тотальна сірість, коли стандартами ЦК регулювалася навіть ширина колош(!). Ну не в такому світі повинна проходити юність! І як дивно виглядали на тлі армійських стрижок збиті коки й тонкі вусики стиляг! А їх довге, зачесане назад волосся… По всіх вулицях міст проводилися облави й власника неправильної зачіски могли забрати в міліцію й зістригти ідеологічно ненависний кок насильно ( хоча офіційного наказу ніде не було). Дівчата-Стиляги носили неймовірні начоси, або короткі стрижки, покладені в неймовірний «шухер», які радянські сатиричні журнали обізвали «я в мами дурочка». Однак виклик суспільному укладанню був зроблений. І як не ганялася радянська система за власниками стрижки « як у бітлів» і за хлопцями з довгими волоссям, процес пішов…

Дівчатам дісталося не менше, чим юнакам. Розпущене волосся, начоси, кінський хвіст і «Бабетта» уважалися чимсь злочинним і критикувалися дощенту. А чого ви прагли - ці зачіски були придумані на заході, що загниває заході. І ті, хто носить модні зачіски із західних фільмів, неодмінно зрадять свою країну і її безстатеві ідеали… От як згадував про це письменник А.Бітов: «Мене чекала моя “ чаклунка ” (тоді ввійшла в моду Марина Владі…)… “ моя ” ішла по вулиці з розпущеною рудою гривою … нам вслід свистіли й плювалися».

В 1960-і роки радянська мораль і ідеологія пропагувала короткі жіночі стрижки - країна будувалася, молодих фахівців відправляли в такі умови, що за волоссям доглядати було б важко, та й не до цього… Додайте до цього тотальний дефіцит усього й відсутність засобів для укладання волосся і представте, як нелегко було влаштовувати вавілони на голові за допомогою пива, води із цукром, лимонного соку і т.п.

Чи не це підштовхнуло радянську хімічну промисловість до активного розвитку і як наслідок, виявила свій вплив й на модні зачіски: перманент відійшов у минуле, і всі журнали рекомендували жінкам хімію. Втім, до середини 1960-х років влади практично відмовилися від твердого регламентування жіночих зачісок.

На початку 1960 року в моду ввійшло фарбоване волосся. Фарбують волосся навіть чоловіки, хоча їм за це теж дістається від радянських моралістів. А фарб для волосся у той час не було: у хід ішла хна й басма, пергідроль, цибульна лушпайка,навіть чорнило… Наприкінці 60-х у продажі з’явилися перша справжня фарба для волосся із ГДР, а також перші в нашій країні креми для відтінку волосся. Ще одна тенденція моди тих часів - перуки.

В 1970 жінки боролися з дефіцитом, а чоловіки тікали від міліції але продовжували носити довге волосся. Хоча тепер на подібні зачіски радянська влада дивилася більш лояльно. В 1972 році в країні з’явилися хіпі. Однак, відсутність модних журналів і залізна завіса дозволили створити унікальну моду й унікальні зачіски…

Сучасні юнаки й дівчини, які вважають себе неформалами, не знають, що справжніми неформалами були їх батьки і їх божевільний стиль 1980-х років був самим неформальним із усіх відомих. Мода в боротьбі з дефіцитом породила неймовірно гротескних юнаків і дівчат у косухах, розшитих ґудзиками, мереживних міні, розфарбованих власноручно лосинах і саморобних браслетах з оббивки для дверей.... Залізна завіса стала прозорою, але дістати що-небудь крізь її дірки було ще складно. От і додумували дівчата і юнака свій стиль як уміли.

Зачіски 1980-х нагадували стіг сіна: мелірування, начоси, завивка… Хлопці носили зачіски "французький вищип" і "шведський хлопчик", так схожі на сучасні зачіски в стилі емо, а в якості укладальних засобів застосовувалося пиво й кефір. Для особливих випадків приберігався лак для волосся «Принадність» і в годину Х (дискотека, перше побачення, підпільний рок-концерт…) на голову виливався цілий флакон чудо-засобу…

Так і закінчилася ціла епоха, що породила унікальний стиль і унікальні зачіски. А якщо хтось скаже вам, що в СРСР не було моди - не вірте