Розглядаючи питання сенсу життя людини, доречно подивитися, як ця проблема розглядалася в різні епохи.
В давнину частина філософів намагалася зменшити значення самоцінності людського життя, шляхом закликів до самозречення і жертовності в ім'я майбутніх поколінь або якоїсь надмети. Але людина повинна бути щасливою не в майбутньому, не в вірі в Бога, а зараз, у своєму житті. Щасливою не за рахунок інших і не на шкоду іншим. Суть проблеми стисло виражається у формі питання: "Для чого жити?". Як пише французький філософ А. Камю, є тільки одне фундаментальне питання, коли ми розглядаємо проблему сенсу життя людини . Це питання про те, варто чи не варто життя того, щоб його прожити. Все інше - другорядне. Серед багатьох підходів до вирішення цієї складної проблеми можна виділити декілька.
Прихильники філософії гедонізму і евдемонізм, сьогодні, як і багато століть тому, стверджують що сенс життя і його вищої мети: перша - досягнення максимальних насолод, друга - досягнення щастя. Прихильники утилітаризму вважають, що досягнення вигоди, користі, успіху саме і складає сенс життя людини. Прихильники прагматизму стверджують, що мета життя виправдовує будь-які засоби її досягнення.
У сучасній християнської православної традиції проголошується: "людина не має межи своєї людської природи ". Якщо Бог є вільна духовна особистість, то і людина має стати такою самою. Перед людиною завжди залишається можливість ставати все більш і більш богоподібною. Не переробка світу на засадах добра, а вирощування добра в собі. Вдосконалення людської природи всередині природи Божої повинно стати джерелом радості і свободи для людини.
Прихильники матеріалістичних уявлень вважають, що розвиток людини і людства визначаються їх внутрішньою логікою саморозвитку. Призначення людини не має нічого спільного з певним світовим розумом, абсолютом або богом. У матеріалістичній традиції сенс життя вбачається в саморозвитку людини, у вдосконаленні її сил, здібностей і потреб.
Сенс життя - це філософська категорія.
Знайти сенс життя для всіх часів і народів неможливо, оскільки поряд з загальнолюдськими, вічними істинами, це поняття може включати специфічне сподівання людини притаманне конкретному часу. Сенс життя кожної людині відкривається по-різному. Зміст мети життя змінюється не тільки залежно від історичних умов буття людини, але і від його вікових особливостей: у юності цілі одні, в зрілості і похилому віці вони зовсім інші. Тільки ми самі, свідомо чи стихійно, навмисно або випадково, самим способом нашого буття надаємо життю сенс і, тим самим, вибираємо і творимо свою людську сутність. "Тільки ми і ніхто інший ", пише у своїй книзі" Час людського буття "талановитий філософ Н. Н. Трубніков.
Сенс життя -- це самостійний та свідомий вибір тих цінностей, які (за Е. Фроммом) орієнтують людину не на те, щоб мати (установка на володіння), а на те, щоб бути (установка на використання усіх людських потенцій). Сенс життя - В самореалізації особистості, в потребі творити, віддавати, ділитися з іншими, жертвувати собою заради інших. І чим значніше особистість, тим більше вона впливає на навколишніх її людей. Сенс життя полягає в тому, щоб удосконалюючи себе, вдосконалювати світ навколо себе.
Ці загальні уявлення про сенс життя повинні трансформуватися в сенс життя кожного окремої людини, обумовлені об'єктивними обставинами і індивідуальними якостями.
Всі люди мають певні цінності. Насамперед, кожен із нас цінує чесність, доброту, гідність, вчинки, честь, а також ще велику кількість хороших якостей, які притаманні кожному із нас.
Серед загальнолюдських цінностей одне з чільних місць посідає феномен творчості. Кожна людина здійснює пошук ідеального, прекрасного, оскільки кожна людина прагне (хоча й по-своєму) до абсолюту.
Духовні прагнення, ідеали, принципи, норми моралі належать не стільки до сфери дії інтересів, скільки до сфери цінностей. Стимули і причини людської діяльності набувають тут подальшого розвитку: потреби, перетворені на інтереси, у свою чергу, "перетворюються" на цінності.
В організмі людини безліч лімфовузлів. Навіть у носоглотці є лімфатичний утвір — глоткова мигдалина. У звичайному стані вона непомітна, але разом з іншими лімфатичними утворами глотки відіграє важливу ...
Очищення кишечнику за допомогою клізм – це не така нешкідлива процедура, як часом здається, адже в кишечнику є своя мікрофлора, яка допомагає перетравлювати їжу.
Розглядаючи питання сенсу життя людини, доречно подивитися, як ця проблема розглядалася в різні епохи.