Сурогатне материнство пропонує можливість народження дитини, виношування якої здійснюється поза організмом генетичної матері. Цей метод - справжній порятунок для тих, хто в силу різних причин не здатний до самостійного виношування або має серйозні до цього протипоказання.

На жаль, до подібної ситуації нерідко приводять різні гінекологічні захворювання або їх ускладнення. Так, у силу пухлинної патології операція по видаленню матки іноді стає неминучою. До безплідності можуть привести запальні процеси в матці, маткових трубах або яєчниках. Крім того, відсутність матки може бути вродженою. Практично до тих же жалюгідних наслідків приводить і важка патологія серцево-судинної системи, де компенсована ниркова й печіночна недостатність. І якщо раніше виправити положення можна було тільки за допомогою всиновлення або вдочеріння, то сьогодні пацієнти можуть удатися до програми екстра корпорального запліднення (ЕКО), або до сурогатного материнства.

Ідея сурогатного материнства з’явилася, як видно, разом з виникненням такої патології, як «жіноча безплідність», і перші спроби рішення цієї проблеми були далекі від дійсного поняття сурогатного материнства: для виношування спадкоємця використовувалися молоді й здорові рабині, які фактично були генетичними матерями новонароджених дітей. І лише в останній чверті XX століття, так і не «побувавши» в організмі матері, з’явилася всесвітньо відома Луїза Браун - перше «дитя із пробірки», якому цього року виконується вже тридцять років. У Луїзи є власний дворічний син, зачатий і породжений природнім шляхом, що повністю виключає всі домисли про порушення репродуктивних функцій у таких людей. А через 8 років після народження Луїзи зареєстрований перший в історії випадок повного сурогатного материнства, при якім дитина була виношена й породжена жінкою, яка не є її біологічною матір’ю. Це відбулося в Америці.

На сучасному етапі розвитку сурогатне материнство зробило значний крок уперед, однак у різних країнах до цієї лоскітливої теми ставляться неоднозначно. Так, у Німеччині, Норвегії, Швеції й деяких інших країнах сурогатне материнство є юридично забороненим, у Греції й Ірландії воно не заборонене, але й не відрегульоване законодавством. Зате в таких країнах, як Росія, Україна, Грузія, ПАР і в багатьох штатах США сурогатне материнство не тільки дозволене законом, але й більш-менш відрегульоване. Хоча варто визнати, що окремі напрямки цього питання поки ще продовжують удосконалюватися.

Які ж умови для сурогатного материнства? Насамперед, природно, повинне бути обопільна згода на здійснення цієї програми ( як з боку біологічних батьків, так і з боку сурогатної матері). Наступною обов’язковою умовою повинне бути фізичне й психічне здоров’я жінки-претендентки на сурогатне материнство й відсутність у неї судимостей. Її вік повинен бути в межах від 20 до 35 років. Якщо жінка замужня, необхідно й згода чоловіка на участь дружини в даній програмі.

Якщо говорити про практичну сторону програми, те перед пересадженням ембріона спочатку приводять менструальні цикли обох жінок до синхронного функціонування. Одночасно біологічної матері призначаються препарати, що стимулюють овуляцію, а стосовно сурогатної матері застосовують усілякі засоби для створення максимально сприятливих умов виникнення вагітності.

Де ж знайти сурогатну маму і як урахувати всі можливі ситуації? Серед кандидаток на сурогатне материнство ідеальною є найближча родичка. Якщо цей спосіб не підходить, можна вибрати варіант пошуку або у власнім місті (не зовсім ідеальний спосіб у зв’язку із труднощами зберегти конфіденційність), або в інших містах або навіть країнах. Гарний варіант надає можливість пошуку за допомогою Інтернету. Але в кожному разі необхідно спочатку ознайомитися із законодавчою базою, що регулює це у всіх аспектах непросте питання й по можливості проконсультуватися з фахівцями.