Уперше згадування про токсикоз як причині хвороби зустрічається в Парацельса (шістнадцяте століття), який розрізняв хвороби від зовнішніх і внутрішніх отрут. Подальше вивчення токсикозів почалося тільки через триста років, у середині дев’ятнадцятого століття. Але дотепер не можна сказати, що вивчені всі механізми виникнення цього стану.

Що таке токсикоз і чому він виникає

Токсикоз (інтоксикація) - хворобливий стан, що виникає в результаті впливу на організм токсичних (отрутних) речовин, які попали в організм ззовні (наприклад, токсини збудників інфекції – екзогенний токсикоз) або були синтезовані самим організмом у результаті порушення обмінних процесів (наприклад, токсикоз вагітних – ендогенний токсикоз).

Гострі токсикози виникають при вступі в організм отруйних речовин у свідомо токсичних дозах і характеризуються гострим початком і вираженими ознаками отруєння. Хронічний токсикоз виникає при тривалому систематичному впливі на організм малих доз токсичних речовин.

До речовин, що накопичуються в організмі при різних захворюваннях, відносяться хімічні сполуки різної природи: продукти перетворення білків, амінокислот, жирів. Мають значення також біологічно активні речовини: гістамін, серотонін і т.д., що виділяються при ушкодженні клітин тканин. При інфекційних захворюваннях відбувається нагромадження бактеріальних токсинів і інших продуктів життєдіяльності бактерій, а також продуктів розпаду тканин.

Механізм виникнення токсикозів

Механізм токсикозів в основному полягає в дії, що ушкоджує, отрути на ті або інші клітинні структури й порушенні обмінних процесів в організмі. У більшості випадків такі ушкодження бувають оборотними, але іноді відбувається некроз клітин (відмирання). Мають значення також реакція нервової й ендокринної системи, а також залучення в процеси інших органів і систем.

Розвитку токсикозу протистоять спеціальні системи організму, які забезпечують хімічне перетворення токсичних речовин у менш токсичні або розчинні речовини, що піддаються виведенню з організму. Ці процеси відбуваються за участю ферментних систем організму. Отрути, що надходять у кров, попадають у печінку й частково в ній нейтралізуються. Інтоксикація розвивається при вступі в організм отрут у кількості, що перевищує можливості знезаражуючих систем.

Ознаки ендогенних токсикозів

Ендогенний токсикоз може бути викликаний токсичними продуктами, що утворюються в організмі при різних захворюваннях (наприклад, опіках, інфекціях і т.д.). Іноді саме токсикоз визначає ознаки того або іншого захворювання (наприклад, при хронічній нирковій недостатності).

Плин ендогенного токсикозу в значній мірі визначається характером основного захворювання. Так, наприклад, при дифузійному токсичному зобі під впливом підвищеного вироблення гормонів щитовидної залози з’являється стійка тахікардія (сильне серцебиття), схуднення, випинання очних яблук. При уремії (кінцевої стадії ниркової недостатності)з’являються явища запалення в місцях виділення азотистих шлаків, на шкірі з’являються кристали сечової кислоти – «уремічна пудра». У ряді випадків ендогенний токсикоз може протікати у формі важкого гострого отруєння із блювотою, загальмованістю й втратою свідомості (наприклад, гостра ниркова недостатність).

Ознаки екзогенних токсикозів

Екзогенний токсикоз виникає внаслідок дії отрут, що потрапили на шкіру й слизуваті оболонки, вдихання пари або аерозолів, вступу отрути в шлунково-кишковий тракт. У деяких випадках джерелом токсикозу є не сама речовина, що потрапила в організм, а продукти її розпаду.

Плин екзогенного токсикозу залежить від того, яка отрута й у якій дозі впливає на організм. Вибірковість дії різних отрут обумовлює розвиток тих або інших ознак: спазму легенів, набряків, судорог і т.д. Важкий екзогенний токсикоз може протікати з порушеннями подиху, кровообігу, нирковою й печіночною недостатністю, коматозним станом. При отруєнні деяким отрутами можливі психози.

При тривалій дії невеликих доз отрут спочатку виникають зміни з боку нервової й ендокринної систем і тільки потім приєднуються ознаки, характерні саме для цієї отрути.

Загальні принципи лікування токсикозів

Лікування токсикозів полягає, насамперед, у знешкодженні й видаленні токсичних речовин з організму (промивання шлунку, клізма, уведення великої кількості рідини у вену з одночасним уведенням сечогінних препаратів, приймання усередину адсорбентів – речовин, на яких осаджуються отрути з наступним виведенням з організму) і відновленні всіх функцій. При важких інтоксикаціях лікування проводиться в реанімаційнім відділенні лікарні. Уводять протиотруту (якщо встановлена отрута й для неї існує протиотрута).

Лікування ендогенних токсикозів – це лікування основного захворювання з одночасним зняттям інтоксикації.